Дві автентичні вілли 1930-х років у Професорській колонії у Львові перебувають під загрозою знесення, незважаючи на їхній статус пам'яток та офіційну заборону на забудову в цьому історичному районі. Активісти б'ють на сполох через занедбаний стан будівель та інформацію про їх продаж під нове будівництво.
Проблема стосується вілл на вулицях Чумацькій, 4 та Коцка, 6. Ці об'єкти є одними з небагатьох у районі, що зберегли свій первісний модерністський вигляд. Проте, за словами активістки Мирослави Ляхович, їхній стан викликає серйозне занепокоєння, а майбутнє виглядає невизначеним.
Ключові факти
- Дві модерністські вілли у Професорській колонії можуть бути знесені.
- Одна з будівель, за словами місцевих мешканців, вже продана під забудову.
- У 2021 році Львівська міськрада заборонила будівництво та руйнування в цьому районі.
- Обидві вілли внесені до переліку архітектурних пам'яток та історичної забудови.
- Професорська колонія є унікальним архітектурним ансамблем 1930-х років.
Загроза руйнування стає реальною
Ситуацію оприлюднила громадська діячка Мирослава Ляхович, яка відвідала Професорську колонію. Вона зазначила, що від оригінальної архітектури району залишилося небагато, а ті об'єкти, що збереглися, перебувають у занедбаному стані.
«Дві вілли на вул. Чумацькій, 4 і Коцка, 6 виглядають закинутими. Вони ще плюс-мінус в оригінальному стані, поки що», — повідомила Ляхович. За її словами, під час візиту вона поспілкувалася з місцевим мешканцем, який підтвердив найгірші побоювання.
«Пильний сусід біля вілли на вул. Коцка мені розповів, що вілла вже продана... і впевнено заявив: «Та що, валити, звісно, і будувати щось нормальне. Не те, що оце, страшне стоїть», — переказала розмову активістка.
Ця інформація свідчить про те, що унікальна будівля може зникнути найближчим часом. Ймовірно, така ж доля чекає і на сусідню віллу на вулиці Чумацькій, яка також пустує.
Що таке Професорська колонія?
Це історичний район у Личаківському районі Львова, забудований переважно у 1930-х роках у стилі конструктивізму. Він створювався як житловий квартал для викладачів та професорів львівських вищих навчальних закладів, звідки й походить його назва. Район вирізняється малоповерховою забудовою, великою кількістю зелені та вузькими вуличками, вимощеними базальтовою бруківкою.
Юридичний захист проти байдужості
Ситуація виглядає особливо тривожною на тлі офіційних рішень міської влади. 30 липня 2021 року виконавчий комітет Львівської міської ради ухвалив рішення «Про збереження характеру історичного кварталу „Професорська колонія“ у Личаківському районі Львова».
Цей документ прямо забороняє на території колонії будь-яке нове будівництво та руйнування існуючих історичних будівель. Метою рішення було збереження унікального архітектурного ансамблю та містобудівного характеру району.
Крім того, за даними Бюро спадщини, обидві вілли — на Чумацькій, 4 та Коцка, 6 — офіційно внесені до списку архітектурних пам'яток та історичної забудови. Це мало б гарантувати їм державний захист.
Проте реальність, схоже, ігнорує юридичні норми. Мирослава Ляхович з гіркотою зазначає парадокс: архітектура, яка колись викликала захоплення на міжнародних виставках, може бути знищена у рідному місті.
«Цими віллами, точніше їхніми фото милувались і захоплювались на виставках в Берліні та Цюриху, а в рідному місті їх просто зітруть з землі, і навіть не рашистські ракети, а просто свої люди», — підсумувала вона.
Історична та культурна цінність
Професорська колонія виникла як унікальний проєкт на межі XIX і XX століть, а основне будівництво припало на 1935 рік. Ініціатором виступила спілка освітян, яка фінансувала проєкт через «Товариство кредитування та будування працівників середніх та вищих навчальних закладів Львова».
Архітектори та стиль
Проєктуванням займалися видатні архітектори того часу: поляк Тадеуш Врубель та львів'яни Леопольд Мартин Карасінський і Максиміліан Кочур. Вони створили цілісний ансамбль в стилі функціоналізму та конструктивізму, який характеризується простими геометричними формами, пласкими дахами та великими вікнами.
Відомі мешканці колонії
Протягом багатьох років район був осередком української інтелігенції. Тут проживали:
- Ірина Вільде — видатна українська письменниця.
- Микола Вінграновський — поет, прозаїк, режисер та актор.
- Роман Дідула — письменник-сатирик.
- В'ячеслав Чорновіл — один із лідерів українського правозахисного руху, політик, разом з дружиною Атеною Пашко.
- Євген Манишин — живописець.
Сьогодні Професорська колонія вважається одним з найпрестижніших районів Львова завдяки своїй тиші, великій кількості зелених насаджень та слабкому транспортному руху. Вузькі вулички, розраховані на одну машину, та автентична бруківка створюють неповторну атмосферу старого міста.
Невтішні прецеденти
На жаль, загроза для вілл на Чумацькій та Коцка не є поодиноким випадком для Львова. В останні роки місто вже втратило або бачило спотвореними кілька цінних історичних будівель. Серед них — вілла, збудована фірмою Івана Левинського за проєктом Юліана Захаревича, яку зіпсували до невпізнаваності.
Також відомі випадки незаконних добудов, як це сталося з віллою Бачевських, де незаконну конструкцію довелося демонтувати. Ці приклади показують, що навіть наявність охоронного статусу не завжди рятує історичну архітектуру від руйнування чи спотворення.
Доля останніх автентичних вілл Професорської колонії зараз залежить від реакції міської влади, контролюючих органів та громадськості. Без рішучих дій Львів ризикує втратити ще одну важливу частину своєї унікальної архітектурної спадщини.
