Львівська міська рада звернулася до суду з метою стягнення понад 47,7 мільйона гривень з восьми компаній-забудовників. Ці кошти є заборгованістю зі сплати пайових внесків на розвиток інфраструктури міста. Розгляд справ заплановано на 8 жовтня 2025 року.
Юридичний департамент міськради повідомив, що у разі позитивних рішень судів, стягнуті кошти будуть спрямовані до міського бюджету Львова. Ці гроші мали бути інвестовані в розвиток інженерних, транспортних та соціальних мереж міста, що є обов'язковою умовою для забудовників, які отримували дозволи на будівництво до 2021 року.
Ключові факти
- Загальна сума боргу забудовників перед містом становить понад 47,7 млн грн.
- Міська рада подала вісім судових позовів проти різних будівельних компаній.
- Кошти є несплаченими пайовими внесками на розвиток інфраструктури Львова.
- Правова основа для стягнення — законодавство, що діяло до 2021 року.
Суть претензій міської влади
Основою судових позовів є невиконання забудовниками своїх зобов'язань зі сплати пайової участі. Це спеціальний внесок, який до 2021 року будівельні компанії мали сплачувати до місцевого бюджету перед введенням об'єкта в експлуатацію. Ці кошти є цільовими і призначені для фінансування розбудови міської інфраструктури.
Як пояснюють у юридичному департаменті ЛМР, пайовий внесок — це фінансова участь забудовника у створенні та модернізації інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Йдеться про будівництво доріг, шкіл, дитячих садків, прокладання комунікацій та інші проєкти, що покращують якість життя мешканців.
Усі вісім компаній, до яких висунуто претензії, отримали дозволи на будівництво в період, коли вимога про сплату пайового внеску була чинною. Незважаючи на подальші зміни в законодавстві, зобов'язання, взяті на момент отримання дозволів, залишаються в силі.
Історичний контекст: що таке пайова участь
До 1 січня 2021 року в Україні діяв закон, який зобов'язував забудовників сплачувати пайовий внесок у розвиток інфраструктури. Розмір внеску розраховувався як відсоток від кошторисної вартості будівництва. У 2019 році Верховна Рада ухвалила закон про скасування цього механізму, однак норма остаточно припинила діяти лише з 2021 року. Це було зроблено для спрощення умов ведення будівельного бізнесу, проте створило правову колізію для об'єктів, будівництво яких почалося за старими правилами.
Хто і скільки заборгував бюджету Львова
Юридичний департамент Львівської міської ради оприлюднив перелік компаній-боржників та суми їхніх зобов'язань, які розглядаються в судах. Загальна сума позовних вимог становить 47 700 000 гривень.
Найбільша сума заборгованості, 13,4 млн грн, належить компанії, що зводила житловий комплекс на вулиці Залізничній. Інший великий борг у розмірі 11,7 млн грн стосується будівництва на вулиці Малоголосківській.
Детальний перелік боржників:
- 13,4 млн грн — ТзОВ «Житлобудінвест ЛВ» (ЖК на вул. Залізничній, 7).
- 11,7 млн грн — ПАТ «Львівська інвестиційна компанія» (ЖК на вул. Малоголосківській).
- 6,9 млн грн — ТзОВ «Акіта Україна» (ЖК на вул. Замарстинівській, 134а).
- 5,6 млн грн — ТзОВ «Замарстинів 40» (ЖК на вул. Замарстинівській, 40).
- 3,6 млн грн — ТзОВ «Еліт Дім» та ТзОВ «Партнерська інвестиційна компанія» (ЖК на перетині вул. Кастелівка – вул. Академіка Сахарова).
- 2,7 млн грн — ПАТ «Львівський інструментальний завод» (ЖК на вул. Замарстинівській, 170).
- 2,2 млн грн — ПАТ «Львівський інструментальний завод» (ще один позов щодо ЖК на вул. Замарстинівській, 170).
- 2,2 млн грн — ТзОВ «Захід-капітал-буд» та ПП «Модель» (ЖК на вул. Щирецькій, 36).
Загалом, лише по цих восьми об'єктах місто недоотримало фінансування, еквівалентне вартості будівництва нового дитячого садка або капітального ремонту кількох кілометрів доріг.
Юридичні аспекти та судова практика
Представники будівельних компаній часто апелюють до того, що їхні об'єкти були введені в експлуатацію після 2021 року, коли норма про пайову участь вже не діяла. Вони намагаються використати цю законодавчу зміну як підставу для несплати внеску.
«Це сума пайової участі, які компанії-забудовниці повинні були сплатити за будівництво об'єкта до введення його в експлуатацію, адже законодавство зобовʼязувало їх брати участь у розвитку міської інженерії, транспортної та соціальної інфраструктури», – повідомили в юридичному департаменті ЛМР.
Проте, за словами юристів міської ради, ключовим моментом є дата видачі дозволу на будівництво. Оскільки всі дозволи були отримані до скасування норми, забудовники взяли на себе відповідні зобов'язання. Судова практика в подібних справах переважно складається на користь місцевих громад.
Суди часто стають на бік міської ради, підтверджуючи, що зобов'язання виникло в момент отримання дозвільної документації і не може бути скасоване подальшими змінами в законодавстві. Це дає місту високі шанси на стягнення заборгованих коштів.
Значення цих коштів для розвитку Львова
Стягнення 47,7 млн гривень має важливе значення для фінансового стану міста, особливо в умовах обмежених бюджетних ресурсів. Ці кошти можуть бути спрямовані на реалізацію критично важливих інфраструктурних проєктів, які роками чекають на фінансування.
Наприклад, гроші можуть бути використані для:
- Ремонту доріг та тротуарів у районах новобудов.
- Модернізації та розширення мереж водопостачання та каналізації.
- Будівництва або реконструкції освітніх закладів.
- Облаштування нових громадських просторів, парків та скверів.
Таким чином, успішне завершення судових процесів дозволить не лише відновити справедливість, а й безпосередньо покращити якість життя мешканців у тих районах, де були зведені нові житлові комплекси. Міська влада наголошує на принциповій позиції щодо стягнення боргів, адже це питання відповідальності бізнесу перед громадою.
