Зима у Львові перетворює місто на казкову листівку, але водночас створює щоденні виклики для його мешканців та комунальних служб. За блиском засніжених дахів ховається важка праця людей, які щодня з п’ятої ранку виходять на боротьбу з ожеледицею, сніговими завалами та небезпечними бурульками, часто ризикуючи власним здоров'ям.
Щоб зрозуміти, чому тротуари залишаються слизькими, а кучугури снігу не зникають миттєво, ми провели один день з працівниками ЛКП «Старий Львів». Цей репортаж — про людей, чия робота часто залишається непоміченою, але від якої залежить безпека всього міста.
Ключові проблеми зимового прибирання у Львові
- Кадровий голод: Комунальним підприємствам критично не вистачає двірників, водіїв та трактористів.
- Низькі зарплати: Більшість працівників отримують мінімальну заробітну плату, що не мотивує нових кандидатів.
- Поважний вік працівників: Середній вік двірників перевищує 65 років, що ускладнює виконання важкої фізичної роботи.
- Перешкоди від припаркованих авто: Хаотичне паркування блокує роботу снігоприбиральної техніки та автовишок для збивання буруль.
- Робота в умовах війни: Комунальники продовжують працювати навіть під час повітряних тривог, ігноруючи небезпеку.
Ранок у ЖЕКу: «Цьотка Галька» та плани на день
Наш ранок починається о 7:45 у кабінеті ЛКП «Старий Львів», де проходить щоденна нарада. Головна тема — боротьба з бурульками, що нависають з дахів історичних будівель. Директор Олег Білоус дає вказівки щодо залучення автовишок до найбільш небезпечних об'єктів. Майстри, які попередньо обійшли свої дільниці, визначають пріоритети.
Серед присутніх особливу увагу привертає Галина Кудь, майстриня дільниці, відома у соцмережах як «Цьотка Галька зі Львова». У яскравій шапці з єдинорогами вона стала справжньою зіркою, захищаючи працю комунальників у жартівливих відео. Її звернення до львів'ян з проханням не нервуватися через зиму навіть цитував міський голова.
Для Галини, яка працює в комунальній сфері лише з червня 2025 року, ця зима стала першим серйозним випробуванням. Колись вона працювала продавчинею, їздила на заробітки до Італії, а повернувшись, довго не могла знайти роботу у Львові через вік. «Куди не зверталася, як тільки чули, що мені більше сорока, казали “Ми вам передзвонимо”», — згадує вона.
«Я ніколи не думала, що працюватиму в комунальній сфері. Але мені це подобається, бо це робота з людьми, треба постійно щось вирішувати. Навіть якщо нервуєшся, зате ти постійно в русі, бо це все — то життя», — натхненно каже пані Галина.
Хто така «Цьотка Галька»?
Галина Кудь стала відомою завдяки своїм іронічним відео у соцмережах, де вона розповідає про труднощі роботи комунальників. Її блог налічує понад 50 тисяч підписників. У своїх роликах вона з гумором відповідає на критику мешканців і показує «внутрішню кухню» прибирання міста, чим здобула повагу як серед львів'ян, так і серед колег.
«Я не дам ради то довбати!»: реалії роботи двірників
Виходимо з Галиною на вулиці її дільниці. Вона пояснює, що головна проблема — гострий дефіцит кадрів. На її ділянці працює вісім двірників, а потрібно ще троє. Низька зарплата та важка фізична праця відлякують потенційних працівників.
Назустріч нам поспішає пані Леся, яка працює двірницею вже майже 50 років. Вона емоційно скаржиться Галині на заледенілі ділянки тротуару. «Най дасть якусь поміч! Я не дам ради то довбати!» — вигукує вона, прямуючи до офісу просити підмогу.
Пані Леся нарікає на власників комерційних приміщень, які, за її словами, не прибирають навіть п'ять метрів тротуару біля своїх закладів. «А вони навіть коврика біля порогу не потріпають», — суворо додає вона.
Портрет львівського двірника
- Середній вік: 65+ років
- Зарплата: Мінімальна (близько 8000 грн)
- Графік роботи: Початок о 5-6 ранку, без вихідних у період снігопадів
- Основні інструменти: Лопата та льодокол
На вулиці Друкарській ми зустрічаємо 68-річного пана Сергія. Він завзято розбиває лід льодоколом. Галина просить його після цього допомогти з прибиранням снігу на сусідній вулиці, де працює техніка. Чоловік реагує з обуренням, адже хоче спершу навести ідеальний порядок на своїй території. «Я його розумію, бо це його територія, і він хоче, щоб вона була чиста», — пояснює Галина.
Снігові завали, припарковані авто та обіцянки мера
На вулиці Лесі Українки трактор вже другу годину розчищає кучугури, які лежали тут з перших снігопадів. Сніг вантажать на самоскид, щоб вивезти за межі центру. Роботу ускладнюють припарковані автомобілі — через них техніка не може проїхати, а автовишки не можуть під'їхати до дахів для збивання буруль.
Тут нас зустрічає усміхнена пані Дара, двірниця, відповідальна за всю вулицю. Вона радіє, що нарешті сніг вивозять. На питання, що її тримає на цій роботі, вона згадує невиконану обіцянку міського голови.
«Коли Садовий йшов на вибори п'ять років тому, обіцяв зарплату двірникам 10 тисяч гривень. Ми тоді мали мінімальну — шість тисяч. Зараз у нас і далі мінімальна», — ділиться пані Дара.
Вона додає, що залишається працювати, бо як пенсіонерці їй важко знайти іншу роботу. Критикам вона радить спробувати попрацювати двірником хоча б один день — «без вихідних, без свят і відпустки».
Прибирання під звуки сирен
Найбільше вражає сцена, свідками якої ми стали на вулиці Вірменській. Через кілька годин після нашої розмови з Галиною сюди приїхала автовишка для чищення даху. Роботи розпочалися саме тоді, коли у Львові оголосили повітряну тривогу через загрозу атаки «Шахедів».
Коли моніторингові канали повідомили, що ворожий безпілотник вже у центрі Львова, працівник ЛКП саме піднімався у люльці крана. На питання, чи знає він про небезпеку, чоловік лише віджартувався: «Будемо збивати лопатою та сніжками».
Ця ситуація — яскрава ілюстрація того, в яких умовах доводиться працювати комунальникам. Галина пояснює, що керівництво просить не виходити на роботу під час реальних загроз, але працівники старшого віку часто ігнорують небезпеку.
«Вони махають лише рукою, що нічого страшного не станеться», — розводить руками вона, згадуючи, як двірник Сергій розповідав, що бачив, як «щось летіло», поки він підмітав вулицю після обстрілу.
На прощання ми просимо Галину звернутися до львів'ян. У своєму фірмовому стилі, з посмішкою, вона каже: «Трішечки терпіння, і то ся зробе».
