У Львові медики Національного реабілітаційного центру «Незламні» провели складну операцію з трансплантації частини печінки від живої донорки. Дружина віддала 60% власного органу, щоб врятувати життя свого чоловіка, який страждав на цироз печінки в останній стадії.
Ця подія є знаковим кроком для української трансплантології, адже такі втручання є одними з найскладніших у світі та вимагають найвищого рівня майстерності хірургічної команди.
Ключові моменти
- У Львові вперше провели родинну трансплантацію печінки, де донором стала дружина пацієнта.
- Пацієнт, 36-річний Олександр, страждав на термінальну стадію цирозу печінки.
- Дружина, 29-річна Тетяна, пожертвувала 60% свого органу для порятунку чоловіка.
- Операція тривала понад 12 годин і залучала команду з більш ніж 20 спеціалістів.
- Обидва пацієнти успішно відновлюються після хірургічного втручання.
Історія порятунку: коли надія майже згасла
36-річний Олександр з Вінниччини протягом багатьох років боровся з невиліковною хворобою. Лікарі діагностували у нього цироз печінки — стан, за якого орган поступово руйнується і перестає виконувати свої життєво важливі функції. Останні місяці стан чоловіка стрімко погіршувався.
Єдиним шансом на порятунок була трансплантація. Родина чекала на донорський орган від померлої людини, але час спливав, а відповідного донора не було. Здоров'я Олександра було настільки критичним, що лікарі прогнозували, що без операції йому залишалося жити не більше кількох місяців.
Саме тоді його дружина, 29-річна Тетяна, прийняла доленосне рішення. Вона звернулася до лікарів з проханням розглянути її як донора. Після ретельного обстеження медики підтвердили, що вона може віддати частину своєї печінки для порятунку чоловіка.
Найскладніша операція в українській трансплантології
Трансплантація печінки від живого донора вважається вершиною хірургічної майстерності. Це надзвичайно складне втручання, яке вимагає одночасної роботи двох хірургічних бригад у сусідніх операційних. Загалом у процесі було задіяно понад 20 медичних фахівців: хірургів, анестезіологів, медсестер та іншого персоналу.
Що таке родинна трансплантація печінки?
Це процедура, під час якої здоровій людині (донору) видаляють частину печінки (зазвичай до 60-70%) і пересаджують її пацієнту з хворим органом. Унікальність печінки полягає в її здатності до регенерації: протягом кількох місяців і у донора, і у реципієнта орган відновлюється до свого нормального розміру та функціональності.
Операція тривала понад 12 годин. В одній операційній команда хірургів обережно вилучала праву частку печінки Тетяни — близько 60% від усього органу. Паралельно в іншій операційній інша бригада готувала Олександра, видаляючи його уражену хворобою печінку. Найменша помилка могла коштувати життя обом пацієнтам.
Керівник центру трансплантології, який проводив операцію, зазначив, що це втручання було одним із найскладніших у його практиці. Хірургам довелося працювати з філігранною точністю, щоб не пошкодити крихітні судини та жовчні протоки.
Шлях до одужання: нове життя для родини
Післяопераційний період є не менш важливим, ніж саме втручання. І Олександр, і Тетяна провели деякий час у реанімації під пильним наглядом лікарів. На щастя, організми обох добре відреагували на операцію.
Печінка — єдиний орган в людському тілі, здатний до повної регенерації. Вже через 2-3 місяці після операції як у донора, так і у реципієнта печінка може відновитися до 90-100% свого початкового об'єму.
Вже за кілька тижнів після операції стан подружжя значно покращився. Тетяна, як донор, відновлюється швидше. Олександр, чий організм роками був ослаблений хворобою, потребує більше часу, але динаміка позитивна. Пересаджений орган успішно прижився і почав виконувати свої функції.
Для родини, яка виховує маленького сина, ця операція стала справжнім дивом. Вони отримали шанс на спільне майбутнє, яке ще кілька місяців тому здавалося неможливим.
Значення для медицини Львова та України
Успішне проведення такої трансплантації у Львові є величезним досягненням. Це демонструє, що українські лікарі володіють технологіями та навичками для виконання операцій світового рівня складності. Це відкриває нові можливості для тисяч українців, які потребують пересадки органів.
Розвиток родинної трансплантації є особливо важливим в умовах, коли кількість посмертних донорів в Україні все ще недостатня, щоб задовольнити потребу всіх пацієнтів у списках очікування. Можливість отримати орган від близької людини значно скорочує час очікування та дає надію тим, хто перебуває у критичному стані.
«Кожна така операція — це не просто врятоване життя. Це доказ того, що українська медицина розвивається, попри всі виклики. Ми доводимо, що можемо надавати допомогу найвищого рівня тут, в Україні», — коментують у медичному центрі.
Цей випадок надихає і дає надію багатьом іншим родинам, які зіткнулися зі схожими випробуваннями. Історія Олександра та Тетяни — це приклад неймовірної любові, самопожертви та тріумфу сучасної медицини.
