У Львові команда нейрохірургів та неврологів Університетської лікарні ЛНМУ провела складну операцію та врятувала життя пацієнту, який зазнав масивного інсульту. Чоловік потрапив до лікарні у критичному стані з паралічем лівої половини тіла, але завдяки злагодженій роботі медиків та вдалому втручанню отримав шанс на повне відновлення.
Ключові моменти
- Пацієнт був госпіталізований у важкому стані з крововиливом у мозок та повним паралічем лівої сторони тіла.
- Операцію ускладнювала хронічна хвороба, що порушувала згортання крові.
- Лікарі провели триденну підготовку, стабілізуючи стан пацієнта перед втручанням.
- Після успішного видалення гематоми чоловік швидко почав одужувати і вже проходить реабілітацію.
Раптовий удар під час звичної рутини
Для пана Ігоря ранок починався як завжди — з півторагодинної зарядки, що була невід'ємною частиною його життя. Проте цього разу звична активність завершилася несподівано. Коли чоловік спробував перемкнути музику, він раптом відчув, що руки його не слухаються.
За лічені миті він ослаб і сповз на підлогу. Зібравши останні сили, пан Ігор зміг зателефонувати дружині та попросити про допомогу. Бригада швидкої допомоги доставила його до Університетської лікарні у вкрай важкому стані.
Що таке геморагічний інсульт?
Геморагічний інсульт, або крововилив у мозок, виникає, коли кровоносна судина в мозку розривається. Кров, що витікає, пошкоджує клітини мозку та підвищує внутрішньочерепний тиск. Це невідкладний стан, що потребує негайної медичної допомоги і часто супроводжується такими симптомами, як раптовий сильний головний біль, параліч, втрата свідомості.
Прибувши до відділення екстреної допомоги, пацієнт мав високий артеріальний тиск та порушену свідомість. Він не реагував на запитання медиків, а огляд виявив асиметрію обличчя та повний параліч лівої руки й ноги. Термінова комп'ютерна томографія підтвердила найгірші побоювання — масивний крововилив у правій півкулі мозку.
Виклик для медичної команди
Ситуація ускладнювалася тим, що пан Ігор мав хронічне захворювання, яке впливало на здатність крові до згортання. Рівень тромбоцитів у його крові був на критично низькому рівні, що робило будь-яке хірургічне втручання надзвичайно ризикованим.
Проводити операцію негайно було неможливо — це могло спровокувати неконтрольовану кровотечу. Водночас зволікання було не менш небезпечним, оскільки гематома в мозку продовжувала тиснути на життєво важливі структури, і стан пацієнта погіршувався.
«Усі такі оперативні втручання на мозку є вкрай ризикованими для життя пацієнта. Та відкладати операцію було небезпечно, адже у хворого наростало порушення свідомості», — пояснив завідувач відділення нейрохірургії кампусу Огієнка Університетської лікарні Богдан Бондарчук.
Лікарі прийняли рішення про проведення інтенсивної підготовки. Протягом трьох днів пацієнту проводили консервативну терапію та вводили препарати крові для корекції показників згортання. Це була спільна робота багатьох підрозділів лікарні та станції переливання крові, яка терміново знайшла донорів і виготовила необхідні компоненти.
Командна робота — ключ до успіху
До порятунку пацієнта були залучені нейрохірурги кампусу Огієнка, неврологи кампусу Панчишина, фахівці станції переливання крові та реабілітологи. Така мультидисциплінарна співпраця дозволила подолати всі труднощі.
Операція та шлях до одужання
На третій день, коли стан пацієнта вдалося стабілізувати, команда нейрохірургів провела складну операцію. Основною метою було видалити внутрішньомозкову гематому та запобігти повторному крововиливу. Завдяки ретельній підготовці та майстерності хірургів втручання пройшло успішно.
«Операція могла спричинити новий крововилив. Ще був додатковий ризик через хронічне захворювання пацієнта. Після стабілізації стану Ігоря ми видалили гематому і не допустили повторного крововиливу», — розповів нейрохірург кампусу Огієнка Іван Богдан.
Результати не змусили себе чекати. Стан хворого почав покращуватися практично відразу. Вже наступного дня після операції пан Ігор почав розмовляти. Це стало справжнім проривом і свідченням того, що мозок почав відновлювати свої функції.
Далі розпочався не менш важливий етап — реабілітація. З пацієнтом інтенсивно працюють фахівці, допомагаючи йому повернути контроль над тілом. На сьогодні він уже може самостійно сідати та почав рухати руками. Лікарі з надією дивляться у майбутнє, очікуючи, що з часом чоловік зможе повернутися до свого звичного активного життя.
Через тиждень після операції пана Ігоря виписали з лікарні для продовження реабілітації. Його історія — це яскравий приклад того, як сучасна медицина та відданість лікарів можуть творити дива навіть у найскладніших ситуаціях.
