У львівському Центрі дитячої медицини лікарні «Охматдит» хірурги провели унікальну реконструктивну операцію 12-річному хлопчику. Для створення нового сечівника довжиною вісім сантиметрів медики використали слизову оболонку з внутрішньої поверхні його щік. Це втручання дало дитині шанс на повноцінне життя після кількох невдалих операцій у минулому.
Пацієнт народився з важкою вродженою вадою сечостатевої системи, яка не дозволяла йому нормально мочитися. Попередні спроби лікування, зокрема дві за кордоном, лише ускладнили ситуацію, призвівши до серйозних фізичних та психологічних страждань.
Ключові моменти
- Львівські хірурги провели 6-годинну операцію 12-річному хлопчику з рідкісною вродженою вадою.
- Для відновлення 8-сантиметрової ділянки сечівника використали тканину зі слизової оболонки щік.
- Попередні три операції, дві з яких були за кордоном, не дали результату та спричинили ускладнення.
- Попереду на хлопчика чекає завершальний етап лікування, який має повністю відновити функцію сечовипускання.
Складний шлях до порятунку
Історія цього пацієнта — це приклад довгої боротьби з вродженою хворобою. Через аномалію розвитку сечовипускного каналу хлопчик з дитинства не міг мочитися стоячи. Батьки шукали допомоги у різних клініках, сподіваючись виправити ваду.
Дитина перенесла три хірургічні втручання: одне в Україні та два за межами країни. На жаль, ці операції не тільки не вирішили проблему, а й призвели до нових ускладнень. У хлопчика розвинулася глибока прихованість статевого члена — орган був втягнутий у навколишні тканини і практично не візуалізувався.
Загострення проблеми з віком
Ситуація стала критичною з початком статевого дозрівання. У підлітка почалися сильні болі та патологічні ерекції, що супроводжувалися значним порушенням сечовипускання. Цей стан завдавав не лише фізичного дискомфорту, але й глибокої психологічної травми.
«З початком статевого дозрівання в дитини виникали надзвичайно болючі та патологічні ерекції, які супроводжувалися грубим порушенням сечовипускання. Це був дуже важкий фізичний і психологічний стан для хлопчика», — пояснив лікар-уролог Богдан Гижа.
Саме в такому стані родина звернулася до фахівців львівського «Охматдиту».
Нестандартне хірургічне рішення
Львівські медики зіткнулися з надзвичайно складним завданням. Першим етапом було усунення наслідків попередніх невдалих втручань. Хірурги провели повну мобілізацію статевого органа та видалили штучно сформовану раніше уретру, яка не функціонувала належним чином.
Чому використали тканину зі щоки?
Слизова оболонка ротової порожнини (букальна слизова) має унікальні властивості: вона еластична, стійка до вологого середовища та добре приживається. Коли місцеві тканини в зоні операції вже пошкоджені або використані під час попередніх втручань, хірурги шукають альтернативні джерела матеріалу. Тканина щоки виявилася оптимальним варіантом для формування нової уретри.
Після цих маніпуляцій утворився значний дефіцит сечівника — близько восьми сантиметрів. Відновити таку довгу ділянку було справжнім викликом, оскільки місцеві тканини вже були вичерпані.
Команда лікарів прийняла нестандартне, але ефективне рішення — використати для реконструкції слизову оболонку з внутрішньої поверхні щік пацієнта. Цей метод є одним із найскладніших у реконструктивній урології.
Деталі операції
- Тривалість: близько 6 годин
- Матеріал для реконструкції: клаптики слизової з обох щік
- Сформована уретра: довжиною 8 см
- Контроль якості: прохідність підтверджено ендоскопічно
Етапи операції та майбутні плани
Хірургічне втручання проходило у кілька етапів. Спочатку лікарі обережно взяли необхідну кількість тканини з обох щік хлопчика. Потім з цих клаптиків вони зшили тонку трубку, яка і стала новою частиною сечівника.
Операція тривала близько шести годин і, за словами медиків, пройшла успішно. Післяопераційний період минув без ускладнень, що є важливим показником вдалої роботи хірургів. Прохідність новоствореного каналу перевірили за допомогою ендоскопічного дослідження, яке підтвердило позитивний результат.
Зараз хлопчик перебуває на етапі відновлення. Проте це ще не кінець лікування. Попереду на нього чекає завершальний етап.
Через 6–8 місяців, коли тканини повністю приживуться, лікарі планують провести ще одну операцію. Під час неї нову, сформовану зі слизової щік уретру, з'єднають з природною. Це дозволить повністю відновити нормальний процес сечовипускання і повернути хлопчику можливість жити повноцінним життям без болю та дискомфорту.
