У Львові тривають гострі дебати навколо ініціативи міської влади приєднати п'ять поліклінік до двох великих територіальних медичних об'єднань (ТМО). Пропозиція, яка, за словами чиновників, має покращити якість медичних послуг, викликала занепокоєння серед пацієнтів, лікарів та частини депутатів. Львівська міська рада вже двічі не змогла ухвалити це рішення, що свідчить про глибокі розбіжності у поглядах на майбутнє міської медицини.
Ключові аспекти реформи
- П'ять міських поліклінік пропонують інтегрувати до складу Першого та Другого ТМО Львова.
- Міська влада обіцяє покращення фінансування, нове обладнання та збереження робочих місць.
- Критики реформи вказують на фінансові ризики, відсутність чітких гарантій та загрозу монополізації послуг.
- Пацієнти та медичні працівники скаржаться на брак інформації та нерозуміння наслідків змін.
Позиція влади: об'єднання заради розвитку
Прихильники реформи, серед яких керівництво міста та очільники ТМО, наполягають, що інтеграція є вимогою часу. Заступниця міського голови з гуманітарних питань Ірина Кулинич стверджує, що об'єднання підвищить якість медичної допомоги львів'янам. Її підтримує голова профільної комісії міськради Валерій Веремчук, який посилається на успішний досвід попередніх реорганізацій, зокрема створення Національного реабілітаційного центру «Незламні».
Основний аргумент полягає в тому, що великі об'єднання мають більше фінансових та управлінських можливостей. Вони можуть централізовано проводити закупівлі, залучати інвестиції та, що важливо, утримувати вузьких спеціалістів, фінансування яких з боку Національної служби здоров'я України (НСЗУ) може скорочуватися.
Що таке ТМО?
Територіальні медичні об'єднання (ТМО) у Львові — це великі багатопрофільні лікарні, створені шляхом об'єднання кількох медичних закладів. Вони надають широкий спектр послуг: від первинної допомоги до високоспеціалізованого стаціонарного лікування.
Керівники ТМО запевняють, що поліклініки після приєднання збережуть певну автономію, персонал та приміщення. Генеральний директор Другого ТМО Андрій Миськів нагадав про успішне приєднання Студентської поліклініки, що дозволило вирішити її фінансові проблеми.
Занепокоєння пацієнтів та лікарів
Однак ініціатива викликає тривогу у тих, кого вона стосується безпосередньо. «Я розумію потребу в змінах, але не до кінця розумію, що саме на нас усіх чекає», – ділиться своїми думками 61-річний львів'янин Богдан Іванович. Його побоювання поділяє і 46-річна Надія: «Нам ніхто не пояснював суті реформи. Боюся, щоб із такими реформами не стало ще гірше».
Невизначеність панує і в медичних колективах. Сімейна лікарка однієї з поліклінік розповіла, що у них більше запитань, ніж відповідей. Медики не можуть пояснити пацієнтам, що буде далі, і хвилюються, чи не зруйнує реформа добре налагоджену роботу.
«Лікарі говорять про приєднання як доконаний факт. Якщо все вирішене, навіщо обговорення? Це замилювання очей. Я не проти змін, але хочу пояснень. Наразі їх не отримала», – заявила одна з львів'янок під час публічних слухань.
Аргументи критиків: фінанси, монополія та юридичні ризики
Частина депутатського корпусу виступає категорично проти запропонованої моделі. Депутат Віталій Троць, який проголосував проти, вважає реформу неправильною як юридично, так і ідеологічно. Він наголошує, що завдання сімейного лікаря — профілактика та недопущення госпіталізації, тоді як лікарня має лікувати складні випадки. Об'єднання, на його думку, розмиває ці функції.
Фінансові питання
Одним з ключових є фінансове питання. Критики побоюються, що кошти, які поліклініки отримують від НСЗУ за підписані декларації, будуть розчинятися в загальному бюджеті ТМО і використовуватися на потреби лікарень.
Доходи Першого ТМО за 9 місяців
- Від НСЗУ: 1,6 млрд грн
- З місцевого бюджету: 289 млн грн
- Поза НСЗУ (оренда, платні послуги тощо): 1,3 млрд грн
- Загальний оборот: 3,175 млрд грн
- Загальні витрати: 3,169 млрд грн
За даними депутатів, значну частину позабюджетних надходжень можуть становити благодійні внески від пацієнтів, яких у поліклінік немає.
Депутатка Уляна Пак зауважила, що успіхи ТМО є результатом великих фінансових вливань, тоді як поліклінікам таких коштів не виділяли. Вона ставить питання: чому б не інвестувати в розвиток поліклінік як самостійних одиниць?
Юридична невизначеність
Експерти також вказують на юридичні ризики. Сергій Горіщак, член експертної ради при НСЗУ, зазначає, що донедавна законодавство вимагало виведення первинної ланки (сімейних лікарів) зі складу кластерних лікарень до 2025 року. Хоча цю норму скасували, чітких письмових гарантій щодо майбутнього фінансування від МОЗ та НСЗУ досі немає.
«Навіщо об’єднувати сьогодні, щоб у разі форс-мажору роз’єднувати завтра? Відсутність гарантій – критичний юридичний провал», – вважає експерт.
Що зміниться для пацієнтів?
Міська влада обіцяє, що пацієнти отримають доступ до кращої діагностики та вузьких спеціалістів без зайвих черг та скерувань. Зокрема, у 5-й поліклініці планують встановити апарат МРТ.
Однак є й певні застереження:
- Декларації: Хоча переукладати декларації із сімейними лікарями не доведеться, зміна юридичного статусу закладів потребуватиме технічних процедур.
- Електронні скерування: Сімейні лікарі й надалі видаватимуть скерування. Проте існує ризик так званих «медичних каруселей», коли пацієнтів скеровуватимуть лише до «своїх» фахівців у межах ТМО.
- Платні послуги: Очільниця міського управління охорони здоров'я Марта Матюшко не виключає, що перелік платних послуг може розширюватися, але це залежить від політики держави та пакетів НСЗУ, а не від самого факту об'єднання.
Ключовим викликом залишається комунікація. Брак чітких пояснень та гарантій породжує недовіру і спротив. Подальша доля медичної реформи у Львові залежить від того, чи зможе міська влада знайти компроміс з депутатами та переконати медичну спільноту і пацієнтів у перевагах запропонованих змін.
