У Львові команда дитячих хірургів спільно з турецьким колегою провела унікальну реконструктивну операцію 8-річній Зоряні з Тернополя. Дівчинка народилася з рідкісним синдромом Гольденхара, що спричинив недорозвинення лівої частини обличчя. Після відмов у кількох європейських клініках, саме львівські медики взялися за складний випадок, застосувавши передову методику.
Це втручання стало першим кроком у довгому шляху до повного відновлення, але вже зараз воно суттєво змінило не лише зовнішність, але й психологічний стан дитини, повернувши їй впевненість у собі.
Ключові моменти
- 8-річній дівчинці з синдромом Гольденхара провели складну реконструктивну операцію у львівському Центрі дитячої медицини.
- Родині відмовили у лікуванні в клініках Італії, Польщі та Німеччини через складність випадку.
- Львівські хірурги вперше застосували спеціальний дистракційний апарат для поступового видовження щелепи.
- Операція відбулася у співпраці з відомим турецьким хірургом Хаканом Агіром.
- Після втручання дівчинка стала більш впевненою та перестала соромитися своєї зовнішності.
Довгий шлях до омріяної операції
Історія 8-річної Зоряни — це приклад неймовірної батьківської любові та наполегливості. Дівчинка народилася з синдромом Гольденхара, рідкісним вродженим захворюванням, яке вражає приблизно одного з 3500-5000 новонароджених. У її випадку хвороба проявилася у вигляді гіпоплазії — недорозвинення лівої половини нижньої щелепи та вушної раковини.
Це створювало не лише естетичні, але й функціональні проблеми. Батьки роками шукали порятунку для доньки. Вони зверталися до провідних спеціалістів у клініках Італії, Польщі та Німеччини, однак всюди отримували відмову. Лікарі не наважувалися братися за такий складний випадок, побоюючись ризиків та непередбачуваних результатів.
Надію родині подарували у Львові, в Центрі дитячої медицини Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру. Туттешні хірурги, маючи досвід роботи зі складними вродженими вадами, розробили план лікування, який передбачав залучення міжнародного досвіду.
Інноваційна технологія та міжнародна співпраця
Для виправлення асиметрії обличчя Зоряни було вирішено застосувати метод дистракційного остеогенезу. Це сучасна технологія, яка дозволяє «вирощувати» власну кісткову тканину пацієнта. Для цього на щелепу встановлюється спеціальний апарат — дистрактор.
Операцію проводила команда львівських лікарів на чолі з дитячим та пластичним хірургом Орестом Лешневським. До них приєднався відомий турецький щелепно-лицевий хірург Хакан Агір, який має значний досвід у проведенні подібних втручань.
Що таке дистракційний остеогенез?
Це хірургічна процедура, під час якої кістку розсікають, а потім її фрагменти повільно розсовують за допомогою спеціального апарату (дистрактора). У проміжку, що утворюється, організм самостійно нарощує нову кісткову тканину. Цей метод дозволяє значно видовжувати кістки без потреби у трансплантатах.
Під час складного втручання хірурги повністю розсікли кістку нижньої щелепи дівчинки та встановили на неї мініатюрний механічний прилад.
«Операція полягала у постановці дистрактора на нижню щелепу та повному розсіченні кістки. Це був перший етап, який заклав основу для подальшого лікування», — пояснив Орест Лешневський.
Ця операція стала першою в Центрі, де для корекції щелепи було використано саме такий дистракційний апарат, що свідчить про вихід львівської дитячої хірургії на новий рівень.
Два місяці домашнього «лікування»
Найцікавіший етап розпочався після виписки Зоряни з лікарні. Протягом майже двох місяців головну роль у лікуванні відігравала мама дівчинки. Щодня вона за допомогою спеціального ключа підкручувала гвинт на апараті, встановленому на обличчі доньки.
Ця процедура дозволяла поступово, на міліметр за міліметром, розтягувати щелепу. Організм реагував на це, заповнюючи простір новою кістковою тканиною. Завдяки щоденним зусиллям мами, щелепу вдалося видовжити майже на 2 сантиметри з лівого боку, що стало значним досягненням.
Цей амбулаторний етап вимагав від родини великої дисципліни та мужності, але результат перевершив усі очікування. Асиметрія обличчя стала значно менш помітною.
Результати дистракції
- Тривалість: майже 2 місяці
- Процедура: щоденне підкручування апарату
- Результат: видовження щелепи на 2 см
Другий етап та плани на майбутнє
Після завершення періоду дистракції настав час для другого хірургічного втручання — видалення апарату. Цю операцію хірурги поєднали з процедурою ліпофілінгу.
Ліпофілінг — це техніка, під час якої власний жир пацієнта використовується для заповнення дефектів м'яких тканин. Лікарі взяли невелику кількість жирової тканини з іншої ділянки тіла Зоряни та ввели її в ділянку щоки, щоб досягти ще кращої симетрії обличчя.
Хоча досягнутий результат вже вражає, попереду у дівчинки ще довгий шлях. У майбутньому Зорянка потребуватиме ще кількох корекційних операцій, оскільки її обличчя продовжуватиме рости та змінюватися. Однак перший і найскладніший крок уже зроблено.
За словами лікарів, дистрактори підходять не всім пацієнтам із синдромом Гольденхара. В арсеналі хірургів є й інші методики.
«Якщо є протипокази, використовуємо інші методи. Наприклад, одному пацієнту ми сформували щелепу з частини ребра і закріпили її спеціальними пластинами», — додав Орест Лешневський.
Цей успіх відкриває нові можливості для лікування дітей зі складними вродженими вадами в Україні. Завдяки таким операціям маленькі пацієнти отримують шанс не лише на здоров'я, але й на повноцінне соціальне життя. Як зазначає мама Зоряни, після операції донька стала набагато впевненішою, вона більше не соромиться і не боїться глузувань з боку інших дітей.
