На Львівщині презентували першу в Україні онлайн-платформу для відновлення лісів, розроблену Всесвітнім фондом природи WWF-Україна у співпраці з IT-компанією SoftServe. Цей інструмент, доступний для всіх охочих, має на меті змінити підходи до заліснення, спираючись на наукові дані та враховуючи зміни клімату.
Платформа допомагає громадам, лісівникам та бізнесу визначати найкращі ділянки для посадки дерев, уникаючи при цьому територій, де ліс може зашкодити існуючим екосистемам, таким як луки, степи чи болота. Проєкт стартував на Львівщині, яка стала пілотним регіоном для впровадження цієї інновації.
Ключові моменти
- Запущено першу в Україні онлайн-платформу для планування відновлення лісів.
- Інструмент визначає придатні для заліснення території та так звані "No Go Areas", де садити дерева заборонено.
- Проєкт реалізовано WWF-Україна та IT-компанією SoftServe.
- Платформа пропонує сучасні підходи, що враховують зміни клімату, на противагу застарілим методам.
- Мета — підвищити якість лісовідновлення, а не лише кількість висаджених дерев.
Відмова від застарілих шаблонів
Протягом десятиліть підходи до відновлення лісів в Україні майже не змінювалися. Використовувалися ті самі схеми посадки та види дерев, що й 30-40 років тому. Однак клімат, рівень вологи та навіть межі природних зон зазнали суттєвих змін.
За словами Ганни Лобченко, менеджерки лісових проєктів WWF-Україна, головна проблема сучасного лісового сектору — це шаблонність. "Ліси відновлюються, але дуже часто повторюються підходи, які використовувалися десятиліттями тому, хоча клімат, обставини в країні, розподіл вологи — усе вже інше", — пояснила вона.
"Якщо ми сьогодні будемо повторювати ту саму схему, яку втілювали 50 років тому, ми маємо розуміти, що ці дерева мають вирости через сто років. Помилку ми побачимо не завтра, а через десятиріччя", — наголосила Ганна Лобченко.
Нова платформа покликана розв'язати цю проблему, пропонуючи рішення, що ґрунтуються на актуальних просторових даних та наукових рекомендаціях. Вона враховує, що через глобальне потепління степова зона поступово зсувається на північ, а отже, вибір порід дерев для посадки має бути адаптованим до майбутніх умов.
Приклад адаптивного лісовідновлення
На одній із ділянок на Львівщині, де раніше росла нетипова для місцевості вільха, було проведено заготівлю деревини. Замість того, щоб знову садити вільху, фахівці створили дубове насадження з домішками липи, черешні та ялини. Такий підхід створює більш стійкий та адаптований до локальних умов ліс.
Чому не всюди можна садити ліс
Одна з ключових функцій платформи — визначення так званих "No Go Areas". Це території, де створення лісових насаджень є недоцільним або навіть шкідливим для довкілля.
До таких зон належать природні екосистеми, які не є лісами, але відіграють важливу екологічну роль. Йдеться про степи, луки та болота. "Ми часто не цінуємо, наприклад, болото, бо воно асоціюється з чимось неприємним, але це надзвичайно цінна екосистема, яка живить вологою величезний ландшафт", — пояснює Ганна Лобченко.
Проблема заліснення півдня
Експертка наводить приклад південних областей України, де часто докладають значних зусиль для висадки дерев. Однак через недостатню кількість вологи більшість саджанців не приживається. Такі дії є марною тратою ресурсів.
Замість неефективного заліснення, такі ландшафти можна використовувати як пасовища або зберігати там степову рослинність, яка ідеально пристосована до посушливих умов.
Платформа допомагає уникати подібних помилок, аналізуючи дані про тип ґрунту, рівень вологості та існуючу екосистему, перш ніж рекомендувати ділянку для посадки лісу.
Технології на варті природи
Платформа відновлення лісів України (forestoration.wwf.ua) є результатом партнерства між природоохоронною організацією WWF-Україна та технологічною компанією SoftServe. Проєкт був реалізований у межах програми OpenTech, що демонструє ефективну синергію науки, бізнесу та громадського сектору.
"Ми прагнемо, щоб відновлення лісів ґрунтувалося не лише на кількості висаджених дерев, а на якості рішень", — зазначила Юлія Кувітанова, директорка зі сталого розвитку SoftServe.
Користувачі платформи можуть:
- Визначати придатні для заліснення ділянки.
- Отримувати покрокові інструкції щодо посадки та догляду.
- Розраховувати потенційний вуглецевий слід майбутнього лісу.
- Формувати детальний план проєкту, взаємодіючи з власниками земель.
Стратегічне значення для України
На сьогодні ліси вкривають лише 15,9% території України. За оцінками експертів, для підтримання екологічної рівноваги цей показник має сягати щонайменше 20%. Нова платформа є важливим інструментом для досягнення цієї мети у зважений та науково обґрунтований спосіб.
Ініціатива відповідає принципам кліматично розумного лісового господарювання, які є частиною політики Європейського Союзу. Вона сприятиме реалізації Лісової стратегії ЄС до 2030 року та Європейського зеленого курсу, розглядаючи ліси як ключового союзника у боротьбі зі зміною клімату.
Обрання Львівщини як пілотного регіону не було випадковим. Область відома своєю активною громадськістю та зацікавленістю у питаннях сталого лісокористування, що створює сприятливі умови для впровадження інноваційних екологічних проєктів.
