У Львівському театрі імені Леся Курбаса відбулася прем’єра вистави «Сам на сам», у якій ветерани російсько-української війни поділилися власними історіями повернення до цивільного життя. Постановка, створена на основі реальних подій, стала потужним голосом тих, хто проходить складний шлях реабілітації.
Унікальний театральний проєкт об’єднав на одній сцені чотирьох ветеранів, які проходять лікування в центрі Unbroken, та двох професійних акторів, котрі також мають досвід військової служби. Прем'єра відбулася 6 листопада, представивши глядачам глибоку та чесну розмову про війну, любов і вдячність.
Ключові моменти
- П'єсу «Сам на сам» написав ветеран 103-ї бригади ТрО Михайло Фатєєв під час власної реабілітації.
- У виставі беруть участь четверо ветеранів та двоє професійних акторів з військовим досвідом.
- Проєкт реалізовано у співпраці з реабілітаційним центром Unbroken.
- Вистава досліджує теми повернення до цивільного життя, вдячності та важливості підтримки.
Від реабілітації до сцени: Історія створення п'єси
Ідея вистави народилася в стінах реабілітаційного центру. Її автор, Михайло Фатєєв, боєць 103-ї Львівської бригади ТрО, почав писати текст під час відновлення після важкого кульового поранення у хребет. Його п'єса стала спробою осмислити власний досвід та внутрішній світ людини, яка зіткнулася з війною.
«Вона — про реабілітацію, про поранення, про шлях військового, який намагається повернутися до життя», — пояснює Михайло. За його словами, це не лише автобіографічна розповідь, а й дослідження тем людяності, вдячності та вибору, який постає перед цивільними.
«Людина не повинна залишатися сам на сам зі своїми проблемами — особливо у такий час. Лише в єдності ми можемо пройти цей шлях», — наголошує драматург.
Текст, написаний з особистого болю та надії, швидко знайшов відгук серед інших ветеранів, які проходили реабілітацію разом з автором.
Театр як «третє місце»
Для учасників проєкту театр став своєрідним «третім місцем» — безпечним простором після дому та війни. Тут вони отримали можливість не лише пройти арттерапію, а й бути почутими, відновити соціальні зв'язки та знайти нові сенси через творчість.
Голоси, які мають бути почутими
Режисером постановки виступив Олег Онещак — актор Театру Курбаса, який також є військовослужбовцем ЗСУ. Він зазначає, що вистава виходить за межі суто ветеранської теми.
«Ті, хто прийде дивитись виставу, зможуть зрозуміти, наскільки важлива допомога для ветерана, який повернувся з війни. Допомога не лише фінансова, але й допомога словом чи подякою», — каже режисер. Він підкреслює, що в п'єсі багато любові та краси, які існують поряд із реаліями війни.
До акторського складу увійшли як ветерани, так і професійні актори львівських театрів. Один з учасників проєкту, військовий Руслан Кухта, поділився своїми враженнями від участі.
«Під час реабілітації ми з Михайлом були разом, і він написав цю історію. Потім мені запропонували долучитися — і я погодився. Я взагалі люблю пробувати щось нове, і ця історія мене зацікавила», — розповідає Руслан. Для нього це був час, проведений у компанії людей, які розуміють одне одного без слів.
Цікавий факт
Окрім живих акторів, у виставі «Сам на сам» задіяний штучний інтелект, що додає постановці сучасного технологічного виміру.
Мистецтво як інструмент діалогу
Вистава «Сам на сам» є не просто театральним продуктом, а актом довіри та співприсутності. Вона створює міст між військовими та цивільними, дозволяючи глядачам краще зрозуміти досвід ветеранів, їхні переживання та потреби.
Що далі?
Творці проєкту не планують зупинятися на досягнутому. У їхніх планах — створення аудіоверсії вистави. Це дозволить поширити голоси ветеранів на ширшу аудиторію через популярні платформи, такі як:
- Audiostories
- Радіо Культура
- Spotify
- SoundCloud
Такий підхід зробить історію доступною для тих, хто не може відвідати театр, і допоможе зберегти ці важливі свідчення для майбутніх поколінь. Проєкт демонструє, як мистецтво може стати потужним інструментом для реабілітації та побудови діалогу в суспільстві, яке проходить через випробування війною.
