Стійкість міста — це його здатність системно реагувати на кризи та адаптуватися до змін. Львів, зіткнувшись із викликами повномасштабної війни, активно впроваджує принципи резильєнтності через розвиток інклюзивної інфраструктури, створення реабілітаційних центрів та екологічне планування. Під час Тижня стійкості головний архітектор міста Антон Коломєйцев та експерти обговорили, як Львів зміцнює свою обороноздатність на міському рівні.
Експерти наголошують, що ключовим елементом стійкості є завчасна оцінка ризиків, яка дозволяє громадам готуватися до потенційних загроз, а не лише реагувати на їхні наслідки. Досвід прифронтових регіонів України демонструє, що відсутність такого аналізу робить громади вразливими до кризових ситуацій, від знеструмлення до гуманітарних проблем.
Ключові аспекти стійкості міста
- Оцінка ризиків: Системний аналіз потенційних загроз є основою для підготовки до криз, що дозволяє діяти на випередження.
- Людський капітал: Згуртованість громади, взаємодопомога та співпраця є фундаментом для ефективного реагування на надзвичайні ситуації.
- Адаптивна інфраструктура: Розвиток гнучких та інклюзивних проєктів, таких як реабілітаційний центр «Незламні», підвищує здатність міста допомагати постраждалим.
- Екологічний підхід: Інтеграція природи в міське планування та створення «водної візії» допомагає готуватися до кліматичних змін.
- Гнучкість та партнерство: Здатність швидко змінювати пріоритети та залучати міжнародних партнерів для реалізації важливих проєктів.
Важливість оцінки ризиків для громад
Відсутність системної оцінки ризиків може мати критичні наслідки для громад, особливо в умовах війни. Володимир Лупацій, співзасновник ГО «Україна-Нордік альянс», навів приклад однієї з українських громад, яка восени 2022 року виявилася абсолютно не готовою до масованих ракетних обстрілів.
«Напередодні першого ракетного удару я розмовляв із представниками одного з районних міст. Запитав, чи придбали вони генератори, “Старлінки” та інше обладнання. Вони здивувалися: “А навіщо? У нас тиловий регіон, тут спокійно”», — розповів фахівець.
Вже за тиждень це місто залишилося без електроенергії та зв'язку. Цей випадок яскраво демонструє, як відсутність превентивних заходів робить громади вразливими. За словами Лупація, органи влади часто працюють лише в режимі реагування, не маючи змоги поглянути на крок уперед.
Законодавча база та реальність
Згідно з концепцією забезпечення національної системи стійкості, оцінка ризиків є прямим обов'язком органів місцевого самоврядування. Документ передбачає ідентифікацію загроз, визначення вразливостей та створення реєстру ризиків. Проте, як зазначають експерти, попри наявність нормативної бази, її імплементація залишається проблемою.
Пілотний проєкт у прифронтових областях
Щоб зрозуміти регіональні загрози, команда Володимира Лупація у співпраці з Офісом Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції запустила пілотний проєкт з оцінки ризиків. Для дослідження було обрано п'ять прифронтових областей: Одеську, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку та Харківську.
Дослідження базувалося на міжнародних методиках та включало експертні інтерв'ю зі ста фахівцями. Аналіз проводився за п'ятьма ключовими вимірами:
- Соціальна згуртованість
- Людська безпека
- Інфраструктура життєзабезпечення
- Безперервність управління
- Інформаційна стійкість
Результати виявилися тривожними. «По п’яти областях 34 із 60 показників опинилися в червоній зоні. Це ті ризики, які мають найбільший вплив на стійкість і найвищу ймовірність настання», — повідомив Лупацій.
Ключові ризики прифронтових регіонів
Найбільшою загрозою було визнано зростання кількості людей, які опинилися в складних життєвих обставинах. Це, своєю чергою, провокує відтік капіталу та кадрів, що призводить до декваліфікації управлінських структур. Експерти також відзначили неефективність системи цивільного захисту та ризик голоду через руйнування логістичних ланцюгів.
Львівська модель стійкості на практиці
Головний архітектор Львова Антон Коломєйцев переконаний, що резильєнтність міста найкраще проявляється у конкретних діях та проєктах, реалізованих під час війни. За його словами, основа стійкості — це згуртована спільнота, де люди взаємодіють та мають спільні пріоритети.
«У Львові Інститут міста вже давно працює з мікрогромадами. Ми, як архітектори, також орієнтуємось на роботу не з великими районами, а з невеликими спільнотами. У часи криз така робота безцінна, бо саме кооперація і швидкі дії людей на місці є основою реагування», — розповів він.
Проєкт «Незламні» як символ адаптивності
Одним із найяскравіших прикладів львівської резильєнтності став муніципальний проєкт «Незламні» (UNBROKEN) — національний реабілітаційний центр для людей, що постраждали від війни. Ідея виникла як відповідь на гостру потребу в місці для відновлення поранених військових та цивільних.
«Тоді ми намалювали місток між двома будівлями, а вже через два місяці він був збудований. Це дало змогу адаптувати приміщення під реабілітаційний центр», — згадує Коломєйцев про швидкість прийняття рішень.
Сьогодні команда проєкту планує будівництво нового хірургічного корпусу, спроєктованого відомим японським архітектором Шігеру Баном. Цей проєкт символізує не лише відновлення, а й надію на майбутнє.
Інклюзивність та гармонія з природою
Навіть за обмежених бюджетних ресурсів, значна частина яких спрямовується на потреби фронту, Львів продовжує втілювати проєкти, що підвищують якість життя та стійкість міста. Одним із напрямів є створення інклюзивних маршрутів шляхом стесування бруківки, що робить місто доступнішим для ветеранів та людей з інвалідністю.
Антон Коломєйцев також наголошує на важливості гармонії з природою. «Місто не повинно дозволяти его людей домінувати над природою. Ми маємо працювати в симбіозі з нею, враховувати виклики глобального потепління та катаклізмів», — зазначає він.
Спільно з данським містом Орхус Львів розробляє «водну візію» на наступні 100 років, що передбачає екологічний підхід до управління водними ресурсами та підготовку до кліматичних змін.
Інфраструктурний розвиток для підвищення стійкості
Важливою складовою стійкості є розвиток транспортної інфраструктури. Завдяки фінансовій підтримці французьких партнерів у розмірі 5 мільйонів євро, Львів розпочинає масштабний проєкт реконструкції частини вулиці Миколайчука.
Проєкт має на меті покращити транспортну доступність до лікарні святого Пантелеймона та центру UNBROKEN. Оновлення охопить ділянку від вулиці Мазепи до перехрестя з вулицями Орлика та Щурата. Тут заплановано облаштувати чотири смуги руху, двосторонню велодоріжку та безбар'єрні тротуари.
Особливу увагу приділено закладенню основи для майбутньої трамвайної колії, що є частиною довгострокової стратегії розвитку громадського транспорту. Проєкт реалізовуватиметься у п'ять етапів і включатиме також будівництво пішохідного мосту, який з’єднає житловий квартал з територією лікарні.
Гнучкість як ключовий інструмент
За словами Антона Коломєйцева, головним інструментом резильєнтного міста є гнучкість та здатність мислити альтернативними сценаріями. Львів має бути готовим оперативно трансформуватися у місто-фортецю, місто-шпиталь чи місто-реабілітаційний центр.
«Флексибільність — це королева, гнучкість і пристосованість до непередбачуваного. Це дуже важливо, як показала площа Двірцева в перші тижні війни», — підкреслив архітектор, згадуючи, як швидко міський простір адаптувався до прийому тисяч переселенців.
Таким чином, стійкість Львова будується на поєднанні стратегічного планування, згуртованості громади, міжнародного партнерства та здатності швидко адаптуватися до нових, навіть найскладніших викликів.
