Вісім народних депутатів України зареєстрували у Верховній Раді проєкт постанови, що пропонує звернутися до Нобелівського комітету з ініціативою висунути кандидатуру колишнього президента США Дональда Трампа на здобуття премії миру. Ця ініціатива з'явилася на тлі неоднозначних заяв Трампа щодо війни в Україні та його попередніх обіцянок швидко завершити конфлікт.
Проєкт постанови за номером №14088 був офіційно переданий на розгляд керівництву парламенту. Наразі текст документа не оприлюднено, що залишає відкритим питання про конкретні аргументи, які наводять ініціатори на користь кандидатури Трампа.
Ключові моменти
- Вісім народних депутатів зареєстрували постанову про номінування Дональда Трампа на Нобелівську премію миру.
- Серед ініціаторів є представники різних депутатських груп, зокрема «За майбутнє» та «Відновлення України».
- Дональд Трамп раніше обіцяв завершити війну в Україні за 24 години, але його риторика згодом змінювалася.
- Один з авторів постанови, львів'янин Тарас Батенко, має неоднозначну репутацію через голосування за суперечливі законопроєкти.
- Кандидатуру Трампа раніше вже висували інші країни, зокрема Пакистан та Ізраїль.
Хто стоїть за ініціативою
Ініціатива висунення Дональда Трампа на престижну міжнародну нагороду належить групі з восьми народних обранців. Вони представляють різні політичні сили та групи у Верховній Раді, що робить цю пропозицію ще більш резонансною. Список авторів постанови включає як відомих, так і менш публічних політиків.
Склад ініціативної групи
Авторами проєкту постанови №14088 виступили наступні народні депутати:
- Анна Скороход (позафракційна)
- Анатолій Урбанський (група «За майбутнє»)
- Тарас Батенко (голова групи «За майбутнє»)
- Олександр Юрченко (позафракційний)
- Анатолій Бурміч (група «Відновлення України»)
- Георгій Мазурашу (позафракційний)
- Михайло Соколов (позафракційний)
- Микола Тищенко (позафракційний)
Як видно зі списку, ініціатива не належить одній конкретній фракції, а об'єднує депутатів з різними політичними поглядами. Це може свідчити як про спробу створити широку коаліцію на підтримку ідеї, так і про ситуативне об'єднання навколо гучної теми.
Процедура номінування на Нобелівську премію миру
Право висувати кандидатів на Нобелівську премію миру мають члени національних парламентів та урядів, члени міжнародних судів, ректори університетів, професори соціальних наук, історії, філософії, права та теології, а також колишні лауреати. Звернення від парламенту є одним із легітимних способів подання кандидатури.
Контекст заяв Трампа щодо України
Пропозиція українських депутатів виглядає особливо цікавою, враховуючи історію заяв Дональда Трампа щодо російсько-української війни. Його позиція неодноразово змінювалася, варіюючись від упевнених обіцянок до висловлення сумнівів у власних можливостях.
Під час своєї передвиборчої кампанії та після обрання президентом, Трамп неодноразово заявляв, що зможе зупинити війну в Україні за 24 години. Ця теза стала одним із ключових елементів його зовнішньополітичної риторики, хоча він ніколи не розкривав деталей свого плану.
«Я закінчу цю війну за один день, це займе 24 години. Я знаю, що сказати Путіну. Я знаю, що сказати Зеленському», — заявляв Трамп.
Згодом його риторика стала більш стриманою. Повідомлялося, що він доручив своєму колишньому спецпредставнику з питань України, генералу Кіту Келлогу, розробити план завершення війни за сто днів. Проте вже влітку 2024 року він публічно висловлював сумніви, чи зможе він особисто вплинути на припинення бойових дій.
Міжнародні номінації Трампа
Це не перша спроба номінувати Дональда Трампа на Нобелівську премію миру. У 2020 році його кандидатуру висунув член норвезького парламенту за сприяння укладенню мирної угоди між Ізраїлем та Об'єднаними Арабськими Еміратами. Також його висували на премію Пакистан та прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу.
Постать одного з ініціаторів: львів'янин Тарас Батенко
Особливу увагу привертає участь у цій ініціативі народного депутата Тараса Батенка, оскільки він представляє Львівщину та є головою депутатської групи «За майбутнє». Його політична діяльність у парламенті неодноразово ставала об'єктом критики з боку громадських активістів та журналістів.
Суперечливі голосування
Згідно з даними громадських рухів, Тарас Батенко підтримував низку законопроєктів, які викликали значний суспільний резонанс. Серед них:
- Закон про фактичну ліквідацію НАБУ і САП: Голосування за цей документ спричинило масові протести по всій Україні, оскільки він міг підірвати незалежність антикорупційних органів.
- Містобудівна «реформа» (проєкт № 5655): Цей законопроєкт критикували за створення корупційних ризиків та передачу контролю у сфері будівництва в руки великих забудовників.
- Легалізація земельних схем (проєкт № 12089): Відомий як «закон Ігоря Мазепи», цей документ також зазнав критики за можливе сприяння непрозорим операціям із землею.
Участь політика з таким бекграундом в ініціативі щодо номінування Трампа додає ще один шар для аналізу та викликає питання про справжні мотиви авторів постанови. Наразі невідомо, чи є ця пропозиція узгодженою позицією всієї депутатської групи «За майбутнє», чи особистою ініціативою її окремих членів.
Можливі наслідки та реакція суспільства
Реєстрація такої постанови у стінах українського парламенту під час повномасштабної війни є безпрецедентним кроком. Вона може викликати як підтримку серед певних кіл, що сподіваються на дипломатичне втручання Трампа у разі його перемоги на виборах, так і різке засудження з боку тих, хто вважає його позицію щодо України непевною та небезпечною.
Оскільки текст постанови ще не опублікований, суспільство та експерти очікують на роз'яснення від її авторів. Важливо буде зрозуміти, які саме «мирні ініціативи» Дональда Трампа, на думку депутатів, заслуговують на найвищу міжнародну відзнаку. Ця подія, безперечно, стане предметом широких дискусій в українському політикумі та суспільстві найближчим часом.
