У Мостиськах на Львівщині 14 листопада відбулася церемонія перепоховання останків 31 солдата Війська Польського. Ці воїни загинули у вересні 1939 року, захищаючи Львів. Їхні рештки були виявлені під час спільних українсько-польських пошукових робіт у серпні цього року.
Ключові факти
- 31 польського солдата, загиблого у 1939 році, перепоховали на цвинтарі у Мостиськах.
- Останки були знайдені влітку 2025 року на території колишнього військового цвинтаря у Збоїщах.
- Ексгумацію проводила спільна українсько-польська експедиція.
- Церемонія відбулася за участю представників влади та духовенства обох країн.
Урочиста церемонія та спільна молитва
Заходи розпочалися з урочистої меси, що пройшла у місцевому костелі Різдва Святого Івана Хрестителя. На службі були присутні представники Львівської обласної військової адміністрації, польські дипломати, духовенство та члени місцевої громади.
Після молитви траурна процесія рушила до римо-католицького цвинтаря. Саме тут, у спеціально відведеному секторі, знайшли свій останній спочинок 31 захисник Львова. Їх поховали поруч із понад 130 побратимами, останки яких були перепоховані тут у 2015 та 2016 роках.
Місце пам'яті
Військовий меморіал на цвинтарі у Мостиськах став місцем спочинку для польських солдатів, які загинули під час оборони Львова. Попередні перепоховання також були результатом спільних пошукових місій, що підкреслює важливість збереження історичної пам'яті для обох народів.
Відлуння боїв за Львів
Останки цих солдатів були виявлені на території колишнього села Збоїща, яке зараз є частиною Львова. Історичні джерела підтверджують, що у вересні 1939 року тут точилися запеклі бої. Підрозділи під командуванням підполковника Станіслава Мачека намагалися прорватися до оточеного міста.
Загиблих ховали у поспіху, часто у братських могилах. Саме таке поховання і виявила спільна українсько-польська експедиція в серпні 2025 року.
Деталі ексгумації
Пошуковці натрапили на дві великі поховальні ями, розміром приблизно 2,5 на 4 метри кожна. У них покоїлися рештки солдатів, які, ймовірно, загинули 12 вересня 1939 року та в наступні дні.
Знахідки, що розповідають історію
На загиблих збереглися елементи військової форми. Разом з останками були знайдені особисті речі, а також 11 ідентифікаційних жетонів. Ці знахідки є надзвичайно цінними, адже дають надію встановити імена полеглих героїв.
Спільна робота заради пам'яті
Пошукові та ексгумаційні роботи стали можливими завдяки тісній співпраці між двома державами. З української сторони процес координували Міністерство культури та інформаційної політики та Український інститут національної пам'яті.
З польської сторони проєктом опікувалися Міністерство культури та національної спадщини та Інститут національної пам'яті. Така взаємодія є свідченням спільного прагнення відновити історичну справедливість.
«Польща зберігатиме пам’ять про цих солдатів назавжди», — йшлося у листі Президента Республіки Польща Кароля Навроцького, який зачитали під час церемонії. У посланні було підкреслено героїзм оборонців Львова та важливість вшанування їхнього подвигу.
Символ примирення та поваги
Перепоховання солдатів є не лише актом вшанування загиблих, але й важливим кроком у зміцненні добросусідських відносин між Україною та Польщею. Це свідчить про спільне розуміння трагічних сторінок минулого та повагу до спільної історії.
Віддаючи шану полеглим, обидві країни демонструють зрілість та готовність будувати майбутнє на засадах взаємної поваги та історичної правди. Це подія, яка нагадує, що пам'ять про героїв не має кордонів.
