У жовтні 1990 року центр Києва став епіцентром безпрецедентної акції протесту, яка увійшла в історію як Революція на граніті. Кілька сотень студентів розпочали голодування на площі Жовтневої революції (нинішній Майдан Незалежності), висунувши політичні вимоги до комуністичної влади. Ця подія стала першим успішним ненасильницьким протестом в Українській РСР і значно прискорила рух до незалежності.
Акція, що тривала з 2 по 17 жовтня, продемонструвала силу громадянського суспільства та змусила керівництво республіки піти на поступки. Вимоги молоді стосувалися ключових аспектів суверенізації України, зокрема проведення нових виборів на багатопартійній основі та відставки уряду.
Ключові факти про Революцію на граніті
- Це був перший успішний масовий ненасильницький політичний протест в УРСР.
- Основною рушійною силою були студенти з Києва, Львова та інших міст.
- Протест тривав 16 днів, з 2 по 17 жовтня 1990 року.
- Головними вимогами були перевибори до Верховної Ради та відставка голови уряду.
- Акція завершилася частковим задоволенням вимог протестувальників.
Передумови та початок протесту
Кінець 1980-х років в СРСР був періодом значних політичних змін, відомих як «Перебудова». В Українській РСР, як і в інших республіках, наростали національно-демократичні настрої. У березні 1990 року відбулися перші порівняно демократичні вибори до Верховної Ради УРСР, однак комуністична партія все ще зберігала більшість, відому як «Група 239».
Це викликало невдоволення в суспільстві, яке прагнуло реальних змін. На цьому тлі студентські організації, зокрема Українська студентська спілка та Студентське братство Львова, почали готувати акцію протесту. Метою було змусити владу до рішучих кроків на шляху до державного суверенітету, декларацію про який було ухвалено в липні того ж року.
2 жовтня 1990 року студенти розбили наметове містечко в центрі Києва, на площі, що тоді носила ім'я Жовтневої революції. Вони оголосили про початок голодування. Цей крок став несподіванкою для влади та привернув увагу всього українського суспільства.
Вимоги студентів та перебіг акції
Протестувальники висунули п'ять ключових вимог, які чітко відображали прагнення до демократизації та суверенітету. Ці вимоги були сформульовані та оголошені на самому початку акції.
П'ять вимог Революції на граніті
- Недопущення підписання нового Союзного договору.
- Перевибори Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі не пізніше весни 1991 року.
- Проходження військової служби громадянами України виключно на території республіки.
- Націоналізація майна Комуністичної партії України та ЛКСМУ.
- Відставка голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола.
Наметове містечко швидко розросталося. До акції долучалися студенти з різних вишів та міст України. Загалом у протестах взяли участь кілька сотень молодих людей, з яких 137 осіб голодували. Тривалість голодування для кожного була різною і сягала 12 днів. Кияни активно підтримували протестувальників, приносячи теплий одяг, воду та надаючи моральну підтримку.
Реакція влади та суспільства
Спочатку влада намагалася ігнорувати протест, сподіваючись, що він швидко згасне. Проте з кожним днем акція набирала обертів. Інформація про голодування поширювалася через незалежні медіа та «сарафанне радіо». Ситуація загострювалася через погіршення стану здоров'я деяких учасників голодування.
За даними організаторів, у найактивніші дні наметове містечко налічувало понад 150 наметів, а кількість учасників голодування сягала 158 осіб з 24 міст України.
Підтримка студентів з боку суспільства була величезною. На їхній захист виступали представники інтелігенції, робітничі колективи та новостворені демократичні політичні сили. У Києві та інших містах почалися масові мітинги та страйки солідарності. Тиск на владу невпинно зростав.
«Ми розуміли, що це унікальний шанс. Якщо ми не натиснемо зараз, то можемо втратити можливість побудувати незалежну державу. Ми не мали страху, бо вірили у свою правоту», — згадував один з учасників протесту, Олесь Доній.
Переговори та історичне рішення Верховної Ради
Зрозумівши, що ігнорувати протест більше неможливо, керівництво Верховної Ради УРСР на чолі з Леонідом Кравчуком погодилося на переговори. Була створена погоджувальна комісія, до якої увійшли представники влади та студентства.
Переговори були напруженими. Студенти твердо стояли на своїх позиціях, відмовляючись припиняти голодування до виконання їхніх вимог. Вирішальним моментом стало 17 жовтня 1990 року. Того дня Верховна Рада УРСР розглянула вимоги протестувальників.
Після тривалих дебатів було ухвалено постанову, яка частково задовольняла вимоги студентів. Це стало справжньою перемогою. Влада погодилася на відставку голови уряду Віталія Масола та гарантувала, що новий Союзний договір не буде підписаний без схвалення парламентом України. Також було ухвалено рішення щодо проходження військової служби українцями на території республіки.
Хоча вимога про негайні перевибори не була виконана в повному обсязі, влада пообіцяла врахувати її в майбутньому. Після ухвалення цієї постанови студенти оголосили про припинення голодування та завершення акції.
Значення та наслідки Революції на граніті
Революція на граніті мала величезне історичне значення для України. Вона стала поворотним моментом у боротьбі за незалежність, продемонструвавши, що ненасильницький спротив може бути ефективним інструментом політичних змін.
- Політичний прецедент: Це був перший випадок, коли комуністична влада в Україні пішла на значні поступки під тиском громадськості.
- Прискорення суверенізації: Акція значно посилила позиції демократичних сил і прискорила рух до проголошення незалежності України в серпні 1991 року.
- Формування громадянського суспільства: Протест згуртував молоде покоління українців, багато з яких згодом стали відомими політиками, громадськими діячами та журналістами.
- Символ змін: Площа, на якій відбувався протест, назавжди увійшла в історію як місце боротьби за свободу, ставши прообразом майбутніх Майданів.
Події жовтня 1990 року довели, що навіть в умовах тоталітарної системи воля народу може змінити хід історії. Студентське голодування стало яскравим прикладом самоорганізації та сміливості, надихнувши мільйони українців на подальшу боротьбу за власну державу. Ця сторінка історії назавжди залишиться свідченням того, як молодь може стати рушієм великих суспільних трансформацій.
