Останки польських солдатів, які загинули у вересні 1939 року під час оборони Львова, знайдуть вічний спочинок. Церемонія перепоховання відбудеться 14 листопада у місті Мостиська на Львівщині. Це стало можливим завдяки відновленню співпраці між Україною та Польщею у сфері пошуково-ексгумаційних робіт.
Ексгумація, проведена у серпні в мікрорайоні Львова Збоїща, дозволила виявити рештки щонайменше 31 військовослужбовця. Ця подія є важливим кроком у загоєнні ран спільної історії та відновленні історичної справедливості для полеглих та їхніх родин.
Ключові моменти
- Дата та місце: Перепоховання заплановане на 14 листопада у місті Мостиська, Львівська область.
- Історичний контекст: Останки належать солдатам Війська Польського, які загинули, захищаючи Львів у вересні 1939 року.
- Результати ексгумації: У львівському мікрорайоні Збоїща було знайдено рештки щонайменше 31 особи.
- Політичне значення: Подія символізує потепління у відносинах між Україною та Польщею щодо питань історичної пам'яті після тривалої перерви.
Деталі майбутньої церемонії
Урочиста церемонія перепоховання відбудеться 14 листопада. Місцем останнього спочинку для польських військових, що загинули майже 86 років тому, стане меморіальний комплекс у місті Мостиська. Вибір цього місця не є випадковим, адже тут уже поховані польські військові.
Підготовка до заходу активно триває. Нещодавно у Львові відбулося засідання двосторонньої робочої групи, де українські та польські фахівці узгодили подальші кроки та підбили підсумки вже виконаної роботи.
Відновлення пошукових робіт
Знайдення останків у Збоїщах стало результатом відновлення пошукових робіт, які були заморожені протягом кількох років. Ексгумацію провели в серпні цього року, і вона стала однією з двох значних операцій, проведених нещодавно на території України.
Інші пошукові роботи відбулися в селі Пужники на Тернопільщині, де вже також відбулося перепоховання знайдених жертв. Ці кроки свідчать про те, що діалог між країнами в чутливій сфері історичної пам'яті поступово налагоджується.
Передумови відновлення співпраці
З 2017 року в Україні діяв мораторій на проведення польською стороною пошуково-ексгумаційних робіт. Це було пов'язано з низкою розбіжностей у поглядах на складні сторінки спільної історії, зокрема щодо подій на Волині та діяльності УПА. Ситуація змінилася наприкінці 2024 року, коли міністри закордонних справ України та Польщі оголосили про скасування заборони та відновлення співпраці.
Коментарі офіційних осіб
Посол України в Польщі Василь Боднар підтвердив дату перепоховання та наголосив на складності процесу. За його словами, кожна ексгумація потребує значного часу та зусиль.
"Надання дозвільних документів, проведення фактичних робіт, ДНК-аналізів, складання відповідних звітів – усе це є тривалим процесом. Крім того, треба враховувати, що ці роботи проводяться в умовах воєнного стану з відповідними безпековими і військовими обмеженнями", – зазначив дипломат.
Він також підкреслив, що попри всі труднощі, українська сторона залишається відкритою до діалогу та готова до подальших ефективних дій. Найближчим часом очікується візит голови Українського інституту національної пам'яті Олександра Алфьорова до Варшави для обговорення подальших планів.
Цифри та факти
- 31 особа: щонайменше стільки останків було знайдено під час ексгумації у Збоїщах.
- 1939 рік: рік загибелі солдатів Війська Польського під час оборони Львова.
- 7 років: стільки тривав мораторій на пошукові роботи (з 2017 по 2024 рік).
Перспективи подальшої співпраці
Відновлення пошукових робіт є важливим не лише для вшанування пам'яті загиблих, але й для зміцнення добросусідських відносин між Україною та Польщею. Фахівці з обох країн продовжують узгоджувати плани щодо проведення пошуків в інших місцях як на території України, так і в Польщі.
Зокрема, українська сторона висловила подяку за організацію пошукових робіт у селі Юречкова в Підкарпатському воєводстві Польщі, де можуть бути поховані українці. Очікується, що співпраця в цій делікатній сфері буде продовжена.
Прозорість та відкритий діалог є ключовими для успіху. Як зазначив посол Боднар, важливо, щоб фахівці відкрито звітували про результати своєї роботи, аби громадськість обох країн отримувала достовірну інформацію. Це допоможе уникнути маніпуляцій та побудувати довіру, засновану на повазі до спільної історії.
