У школах Львова зафіксовано зменшення кількості учнів. За останніми даними, загальна чисельність школярів у місті становить близько 87 тисяч, що на дві тисячі менше, ніж до початку повномасштабного вторгнення. Найбільш помітною тенденція стала у наборі до перших класів, де кількість дітей скоротилася на півтори тисячі.
Ця демографічна зміна викликає занепокоєння щодо майбутнього освітньої мережі міста. Посадовці попереджають, що найскладніші часи ще попереду, оскільки до школи ще не пішли діти, народжені в роки повномасштабної війни, коли народжуваність суттєво знизилася.
Ключові факти
- Загальна кількість школярів у Львові скоротилася з 89 000 до 87 000.
- Набір до перших класів зменшився з 8 500 дітей у 2021 році до 7 000 зараз.
- Кількість учнів-ВПО (близько 3 000) компенсує кількість дітей, що виїхали за кордон.
- Основна причина скорочення — демографічні зміни, а не міграція.
- Очікується подальше падіння кількості учнів через низьку народжуваність з 2022 року.
Статистика, що говорить сама за себе
Згідно з офіційними даними, освітня система Львова відчуває перші наслідки демографічних змін, посилених повномасштабною війною. Загальне скорочення кількості учнів на 2000 осіб є значним показником, однак справжній масштаб проблеми розкривається при аналізі вікових груп.
Найбільш тривожним сигналом є ситуація з набором до перших класів. Директор департаменту освіти та культури Львівської міської ради Андрій Закалюк надав конкретні цифри, що ілюструють цю тенденцію.
«Найкраще нам говорить, напевно, статистика першокласників. У 2021 році у перший клас пішло орієнтовно 8,5 тисяч дітей, а зараз 7 тисяч. Мінус півтори тисячі — це або одна дуже велика школа, або дві менші школи у Львові практично мали би закритися», — зазначив він.
Таке суттєве зменшення кількості першокласників є прямим наслідком зниження народжуваності ще до повномасштабного вторгнення, а також впливу пандемії та економічної нестабільності.
Втрата у масштабі шкіл
Зменшення набору першокласників на 1500 дітей еквівалентно втраті приблизно 50 повноцінних класів (при середній наповнюваності 30 учнів). Це створює прямі виклики для планування освітньої мережі та розподілу навантаження на вчителів.
Вплив міграційних процесів
На перший погляд, могло здатися, що міграція є головним фактором зміни кількості учнів. Проте, як пояснюють у міському департаменті освіти, вплив внутрішнього переміщення та виїзду за кордон виявився збалансованим.
На сьогодні у школах Львова здобувають освіту близько 3 тисяч дітей із числа внутрішньо переміщених осіб. Ці діти інтегрувалися в освітній процес, а місто доклало зусиль для їхньої адаптації.
Водночас, за наявними даними, приблизно така ж кількість львівських школярів — близько 3 тисяч — виїхала за межі України і наразі навчається в інших країнах. Таким чином, ці два процеси фактично компенсували один одного, не маючи вирішального впливу на загальну статистику.
Баланс міграції
Рівна кількість учнів-ВПО, що прибули до Львова, та львівських учнів, що виїхали за кордон, свідчить про те, що основна причина зменшення кількості школярів має глибше, демографічне коріння. Це зміщує фокус проблеми з тимчасових міграційних хвиль на довгострокові тенденції народжуваності.
Демографічна яма: прогноз на майбутнє
Експерти та освітяни з тривогою дивляться у майбутнє. Андрій Закалюк наголошує, що поточне скорочення — це лише початок значно серйознішої проблеми, яка проявить себе за кілька років.
Ключова проблема полягає в тому, що до шкільної системи ще не дійшли діти, народжені під час повномасштабної війни. Починаючи з 2022 року, в Україні, і у Львові зокрема, фіксується різке падіння народжуваності.
«Треба врахувати ще один момент: у перший клас ще не йдуть діти, які почали народжуватися під час війни. І ось тут, я думаю, ми будемо мати провальний рік, той, коли підуть діти 2022 року народження і після, тому що там дуже сильно впала народжуваність», — пояснив посадовець.
Коли ці діти досягнуть шкільного віку (приблизно у 2028-2029 роках), освітня система зіткнеться з безпрецедентним падінням кількості першокласників. Це може призвести до необхідності перегляду всієї шкільної мережі міста.
Можливі наслідки для освітньої системи
Довгострокові наслідки демографічної кризи для шкіл можуть бути multifaceted:
- Оптимізація шкільної мережі: Може виникнути необхідність в об'єднанні або навіть закритті деяких шкіл через низьку наповнюваність класів.
- Навантаження на вчителів: Зменшення кількості класів може призвести до скорочення педагогічних ставок та посилення конкуренції серед вчителів.
- Фінансування освіти: Формула розподілу освітньої субвенції часто залежить від кількості учнів, тому зменшення їх числа може вплинути на фінансування шкіл.
- Соціальна інфраструктура: Зміна демографії вплине не лише на школи, а й на дитячі садки, позашкільні заклади та іншу інфраструктуру.
Міська влада та освітня спільнота вже зараз мають розробляти стратегії для адаптації до нових реалій. Це включає аналіз ефективності шкільної мережі, розробку програм підтримки для вчителів та пошук нових підходів до організації освітнього процесу в умовах демографічного спаду.
