Львівська міська рада розпочала масштабну реформу системи старшої профільної освіти, що є частиною національної ініціативи «Нова українська школа». Першим кроком стало надання двом навчальним закладам статусів наукового та класичного ліцеїв. Цей процес має на меті створити мережу спеціалізованих ліцеїв, де учні 10-11 класів зможуть поглиблено вивчати обрані предмети, готуючись до вступу у вищі навчальні заклади.
Реформа передбачає поступове відокремлення початкової, середньої та старшої школи. Учні 10-х класів зможуть обирати ліцей відповідно до своїх академічних інтересів, що, на думку освітян, підвищить якість освіти та мотивацію школярів.
Основні положення реформи
- Створення мережі академічних та професійних ліцеїв для учнів 10-11 класів.
- Відокремлення старшої школи від гімназій (5-9 класи) та початкових шкіл (1-4 класи).
- Перші два заклади, Львівський науковий ліцей та Класичний ліцей при ЛНУ імені Івана Франка, вже отримали нові статуси.
- Мета реформи — забезпечити поглиблене профільне навчання та покращити підготовку до вступу в університети.
- Повний перехід на нову систему заплановано до 2027 року.
Суть освітньої трансформації у Львові
Реформа старшої профільної школи є вимогою Закону України «Про повну загальну середню освіту». Головна ідея полягає в тому, щоб учні старших класів навчалися в окремих закладах — ліцеях, де освітній процес зосереджений на конкретних напрямах: природничо-математичному, гуманітарному, мистецькому чи спортивному.
Це дозволить старшокласникам не розпорошувати увагу на велику кількість предметів, а концентруватися на тих, що пов'язані з їхньою майбутньою професією. Такий підхід є стандартною практикою в багатьох європейських країнах і спрямований на підвищення конкурентоспроможності випускників.
Що таке «Нова українська школа»?
«Нова українська школа» (НУШ) — це ключова реформа Міністерства освіти і науки України, що розпочалася у 2018 році. Її мета — створити школу, де діти навчатимуться через діяльність, розвиватимуть критичне мислення та емоційний інтелект, а не просто зазубрюватимуть факти. Реформа старшої школи є завершальним етапом цієї ініціативи.
Перші ліцеї: хто отримав новий статус
На сесії Львівської міської ради було ухвалено рішення про зміну типів та назв двох закладів загальної середньої освіти. Вони стали першими учасниками нової мережі академічних ліцеїв міста.
Львівський науковий ліцей
Першим закладом, що отримав новий статус, став Львівський фізико-математичний ліцей-інтернат при ЛНУ ім. Івана Франка. Тепер він носитиме назву Львівський науковий ліцей. Цей заклад і раніше був відомий своєю сильною підготовкою з точних наук, а новий статус лише закріпить його спеціалізацію.
«Надання статусу наукового ліцею дозволить нам залучати найкращих викладачів та створювати сучасні лабораторії. Наші випускники зможуть вступати до провідних технічних університетів України та світу», — коментує представник управління освіти Львова.
Класичний ліцей
Другим закладом стала Львівська академічна гімназія при Національному університеті «Львівська політехніка», яку перейменовано на Класичний ліцей при ЛНУ імені Івана Франка. Цей ліцей зосередиться на гуманітарних дисциплінах: історії, філології, іноземних мовах та суспільствознавстві.
Очікується, що ці два ліцеї стануть зразком для інших навчальних закладів, які долучаться до реформи в найближчі роки.
Статистика освіти у Львові
- У Львові функціонує понад 120 закладів загальної середньої освіти.
- Кількість учнів у місті перевищує 90 тисяч.
- За планом, до 2027 року у місті має бути створено мережу з 15-20 профільних ліцеїв.
Що чекає на учнів та батьків
Реформа неминуче вплине на звичний освітній процес. Основні зміни стосуватимуться учнів, які закінчуватимуть 9-й клас. Їм доведеться обирати ліцей для подальшого навчання та, можливо, складати вступні іспити.
За словами керівника міського управління освіти Андрія Закалюка, перехід буде поступовим. Школи, які зараз мають 1-11 класи, з часом перетворяться на гімназії (1-9 класи) або початкові школи (1-4 класи). Це дозволить уникнути стресу для дітей та батьків.
Переваги нової системи:
- Поглиблене вивчення предметів. Учні зможуть зосередитись на обраному профілі.
- Краща підготовка до ЗНО/НМТ. Профільне навчання допоможе ефективніше готуватися до вступних іспитів.
- Свідомий вибір професії. Старшокласники отримають можливість спробувати себе в обраній сфері ще до вступу в університет.
- Оптимізація ресурсів. Створення спеціалізованих ліцеїв дозволить ефективніше використовувати бюджетні кошти, обладнуючи сучасні кабінети та лабораторії.
Етапи та виклики реформи
Процес реформування розрахований на кілька років і має завершитись до 1 вересня 2027 року. За цей час міська влада повинна розробити детальну мапу освітньої мережі, визначити профілі майбутніх ліцеїв та забезпечити їх необхідними ресурсами.
Серед основних викликів — кадрове забезпечення та логістика. Необхідно підготувати вчителів, здатних викладати предмети на поглибленому рівні. Також важливо врахувати територіальне розташування ліцеїв, щоб забезпечити зручний доступ для учнів з усіх районів міста.
Незважаючи на складнощі, міська влада налаштована рішуче. Реформа старшої школи розглядається як інвестиція в майбутнє Львова, адже якісна освіта є запорукою розвитку успішного та інноваційного суспільства.
