З 2027 року в українських школах розпочнеться ключова освітня реформа. Вона передбачає трансформацію старшої школи на профільну, що дасть учням можливість обирати напрямок навчання відповідно до своїх інтересів. Основна мета — підвищити якість освіти та надати школярам глибші знання у вибраних сферах. Львівська міська рада вже розробила профільну програму та виділила 200 мільйонів гривень на модернізацію навчальних закладів. Однак, як зазначає депутатка Вікторія Христенко, місто може не встигнути підготуватися до змін вчасно.
Ключові моменти
- З 2027 року старша школа в Україні стане профільною, надаючи учням вибір напрямку навчання.
- Львів виділив 200 млн грн на оновлення шкіл, але процес підготовки затягується.
- Реформа передбачає поділ шкіл на початкові, середні та старші (ліцеї).
- Необхідно припинити набір дітей до класів, що виходять за межі нового статусу школи.
- У Львові планується створити 25-27 академічних ліцеїв.
Необхідність прискорення підготовки
Депутатка Львівської міської ради від партії «Голос» Вікторія Христенко наголошує на критичній важливості прискорення підготовки до реформи. За її словами, час до 2027 року спливає швидко, і пасивність може призвести до значних проблем. Головний аспект реформи — це поділ навчальних закладів на початкові школи, базові середні школи та профільні ліцеї.
Для успішного переходу необхідно поступово припиняти набір дітей у ті класи, які не відповідатимуть новому статусу школи. Наприклад, якщо заклад стає ліцеєм (10-12 класи), він не повинен набирати п'ятикласників. Якщо школа перетворюється на початкову, то прийом першокласників слід припинити заздалегідь. Це дозволить дітям без стресу завершити навчання у своїх звичних школах.
«Якщо чекати до останнього, тоді доведеться всіх дітей переводити різко. Легше одразу перестати приймати, щоб діти довчилися у своїх школах і без стресу відбувся перехід», — зауважує Вікторія Христенко.
Факти про фінансування
Львівська міська рада вже проголосувала за виділення 200 мільйонів гривень на обладнання сучасних хімічних та фізичних лабораторій, а також кабінетів географії. Ці кошти призначені для шкіл, які отримають статус ліцеїв, щоб забезпечити їм сильну матеріальну базу для якісної профільної освіти.
Якість освіти та спеціалізація вчителів
Основна ідея реформи полягає у значному підвищенні якості освіти. Це досягається через спеціалізацію вчителів та фокусування навчальних закладів на конкретних вікових категоріях. Наразі, вчитель часто викладає у різних класах — від п'ятого до десятого. Це розфокусовує його увагу та знижує ефективність підготовки до уроків.
Реформа передбачає, що педагоги стануть вузькоспеціалізованими. Вони працюватимуть лише з певними паралелями класів, наприклад, тільки з 4-ми та 5-ми класами. Це дасть змогу вчителям глибше занурюватися у предмет та методики викладання для конкретного віку, що позитивно вплине на якість навчання.
Пострадянська спадщина
В Україні досі поширені великі школи, де учні від першого до одинадцятого класу навчаються в одному приміщенні. Це призводить до певних незручностей. Наприклад, молодші діти змушені користуватися тими ж туалетами та їдальнями, що й підлітки. Це створює нездорову атмосферу, де менші учні часто почуваються некомфортно.
У розвинених країнах світу така практика є рідкістю. Там навчальні заклади часто розділені за віковими категоріями, що створює оптимальні умови для розвитку кожної дитини. Реформа прагне відійти від цієї пострадянської моделі.
Виклики переходу та громадська думка
Процес переходу на нову систему, ймовірно, викличе опір з боку батьківської спільноти. Багато сімей звикли, що їхні діти навчаються в одній школі роками. Переведення дитини до іншого закладу у 3-му чи 4-му класі може викликати невдоволення, оскільки діти вже адаптувалися до вчителів, колективу та приміщень.
Вікторія Христенко зазначає, що затягування з рішеннями лише посилить негативну реакцію. Вона підкреслює, що міський голова Андрій Садовий має очолити цей процес, пояснити громаді переваги реформи та її вплив на підвищення якості освіти. Це дозволить уникнути хаосу та бунту, які можуть виникнути у 2027 році, якщо рішення будуть ухвалюватися в останній момент.
- Проблеми затягування: Різкий перехід у 2027 році.
- Опір батьків: Невдоволення через зміну звичного середовища.
- Необхідність лідерства: Міський голова має пояснити громаді важливість реформи.
Досвід інших міст
Деякі українські громади вже пройшли цей шлях і успішно впровадили зміни. Серед них Житомир, Коломия та Чернігів. Ці міста своєчасно ухвалили рішення, поступово вивели дітей з класів, що не відповідають новому статусу школи, та отримали цільові субвенції за програмою НУШ (Нова українська школа).
«Там вчасно ухвалили рішення, поступово вивели дітей. Тепер туди йдуть гроші по НУШу цільово. І за ці субвенції вони з початкових шкіл, наприклад, роблять цукерочки», — ділиться Вікторія Христенко.
Розподіл шкіл та логістика
У Львові вже розроблено та затверджено план розподілу шкіл за профільною освітою. Він навіть був представлений батьківській спільноті. Фахівці зі швейцарської ініціативи D-Side та представники Міністерства освіти надавали консультації та роз'яснення щодо найкращих практик впровадження реформи.
Вибір профілю для ліцею залежить від наявних спеціалістів у школі. Наприклад, заклад з великою кількістю вчителів хімії та біології може обрати природничий напрямок. Школа з сильними математиками — математичний. Директори шкіл вже мають бачення того, як це має працювати. Однак бракує остаточного сигналу для початку дій.
Профільні ліцеї у Львові
За планом, у Львові буде приблизно 25-27 академічних ліцеїв. Серед них кілька матимуть статус наукових. Це, наприклад, Фізико-математичний ліцей, можливо, «Євшан», Академічна гімназія. Для отримання статусу наукового ліцею є певні вимоги: наявність кандидатів наук серед викладачів, проведення наукових досліджень та співпраця з університетами. Кількість початкових шкіл становитиме близько 20.
Центр міста та спальні райони
Рішення зосередити ліцеї у центральній частині міста має логічне пояснення. Старші учні вже достатньо дорослі, щоб самостійно доїжджати до шкіл. Водночас школи у центрі міста зараз менш завантажені, оскільки багато мешканців переїхали до спальних районів. Це дозволить розвантажити переповнені школи у Винниках, на Топольній та Левандівці, де навчання може відбуватися у дві чи навіть три зміни. Таким чином, всі учні зможуть навчатися в одну зміну, що є значною перевагою для батьків та дітей.
Гальмування процесу та політична воля
Незважаючи на наявність планів, фінансування та консультацій, процес підготовки до реформи у Львові просувається повільно. Вікторія Христенко вважає, що причиною є не страх, а відсутність політичної волі та загальна завантаженість у складний час. Реформа не може пройти безболісно, і завжди будуть незадоволені сторони.
«Я думаю, що просто не до того. Ми живемо в досить складний час і дуже багато всього відбувається. Крім того, я думаю, що немає політичної волі почати», — пояснює депутатка.
Важливо розуміти, що ця реформа — не ініціатива Львова, а рішення Міністерства освіти. Уся Україна перейде на нову систему з 2027 року. Питання лише в тому, чи Львів пройде цей перехід легко, чи зіткнеться з жорстким спротивом. Депутати зробили все, що від них залежало, проголосувавши за фінансування та затвердивши програму. Тепер справа за виконавчими органами — вони мають реалізувати ухвалені рішення.
Гроші, виділені на реформу у січні чи лютому, досі не використовуються. Якщо ситуація не зміниться, кошти можуть залишитися невикористаними до кінця року, що ускладнить подальшу підготовку. Депутати готові знову голосувати за фінансування та щодня нагадувати міському голові про необхідність розпочати процес.
