У ніч на 9 січня 2026 року російські війська завдали удару по об'єкту критичної інфраструктури у Львові, застосувавши балістичну ракету проміжної дальності «Орєшнік». Цей напад став другим зафіксованим випадком використання цієї гіперзвукової зброї проти України, що викликає занепокоєння щодо ескалації та нових загроз для системи протиповітряної оборони.
Вибухи пролунали приблизно о 23:45, всього через 10-15 хвилин після оголошення повітряної тривоги, що свідчить про надзвичайно високу швидкість ракети. Інформацію про застосування «Орєшніка» вранці офіційно підтвердив президент Володимир Зеленський.
Ключові факти про ракету «Орєшнік»
- Тип зброї: Балістична ракета проміжної дальності (БРПД), здатна нести як звичайний, так і ядерний заряд.
- Швидкість: Гіперзвукова, досягає 10 Махів (понад 12 000 км/год). Ракета, що летіла на Львів, мала швидкість близько 13 000 км/год.
- Особливість: Оснащена шістьма окремими бойовими блоками, які можуть маневрувати та вражати різні цілі.
- Загроза: Висока швидкість та маневреність боєголовок значно ускладнюють її перехоплення і скорочують час на реагування.
Деталі нічної атаки на Львів
Повітряну тривогу у Львові та області було оголошено пізно ввечері 8 січня через загрозу застосування балістичного озброєння. Вже за чверть години мешканці міста почули серію потужних вибухів. Згодом стало відомо про влучання в об'єкт критичної інфраструктури.
За даними Повітряного командування «Захід», швидкість ракети, що рухалася в напрямку Львівщини, сягала 13 тисяч кілометрів на годину. Це приблизно 3,6 кілометра за секунду. Для розуміння масштабу: таку відстань, як від сходу до заходу України (близько 1300 км), «Орєшнік» може подолати за 6-7 хвилин, залишаючи мінімум часу для реагування сил ППО.
Другий випадок застосування
Це вже другий відомий випадок, коли Росія використовує «Орєшнік» у війні проти України. Вперше таку ракету застосували для удару по Дніпру 21 листопада 2024 року. Тоді час підльоту до міста також був мінімальним — близько 15 хвилин.
Технічні характеристики «Орєшніка»
«Орєшнік» є серйозною стратегічною зброєю, яка поєднує в собі кілька небезпечних характеристик. Хоча Росія не розкриває повних даних, аналіз уламків та заяви експертів дозволяють скласти уявлення про її можливості.
Швидкість, дальність та бойова частина
Ракета належить до класу «земля-земля» і запускається з мобільної установки. Її головна перевага — швидкість, що перевищує швидкість звуку в 10 разів (10 Махів). Дальність польоту оцінюється в межах від 4000 до 6000 кілометрів, що дозволяє їй досягати будь-якої точки в Європі з території Росії.
Загальна вага ракети на старті становить близько 50 тонн, а вага бойової частини, яку вона може нести, — 1,3 тонни. При цьому точність ракети не є її сильною стороною: можливе відхилення від цілі може сягати 50 метрів.
Найбільшу небезпеку становить її бойова частина. «Орєшнік» оснащений шістьма окремими боєголовками. Перед наближенням до цілі ракета розділяється, і кожен з цих блоків продовжує політ до власної цілі. Більше того, кожен блок має власний двигун, що дозволяє йому маневрувати на кінцевій ділянці траєкторії.
«Наявність шести маневруючих боєголовок дозволяє завдавати ударів по кількох цілях одночасно або концентрувати вогонь на одній великій площі, що робить її ефективною проти великих інфраструктурних об'єктів», — зазначають військові аналітики.
Чи можливо збити «Орєшнік»?
Російська пропаганда активно просуває тезу про те, що «Орєшнік» неможливо перехопити жодною із сучасних систем ППО, зокрема американськими Patriot. Однак військові експерти вважають такі заяви перебільшенням та частиною інформаційної війни.
Фахівці з Defense Express називають твердження про «безпомічність» Patriot свідомим фейком, спрямованим на те, щоб уповільнити передачу цих систем Україні. Хоча перехоплення такої цілі є надзвичайно складним завданням, воно не є неможливим.
Існують системи, спеціально розроблені для протидії балістичним ракетам такого класу:
- Американська система THAAD: Здатна знищувати цілі, що летять зі швидкістю до 4,8 км/с.
- Ізраїльська Arrow 3: Створена для перехоплення балістичних ракет у космосі.
- Американська SM-3 Block 2A: Морська ракета-перехоплювач для боротьби з балістичними загрозами.
Експерти також скептично ставляться до заяв про можливість серійного виробництва «Орєшніка». Ця зброя є технологічно складнішою за ракети «Кинджал», яких Росія здатна виробляти лише кілька одиниць на місяць. Ймовірно, застосування «Орєшніка» має на меті не стільки завдати військової поразки, скільки здійснити психологічний тиск та залякати Україну та її західних партнерів.
Попередні спроби та розміщення
Варто зазначити, що ще влітку 2023 року, за даними українських спецслужб, було знищено одну з трьох ракет «Орєшнік» на російському полігоні Капустин Яр. Саме звідти, ймовірно, здійснювалися пуски по Дніпру та Львову. Крім того, наприкінці 2025 року з'явилася інформація про можливе розміщення пускових установок «Орєшнік» на території Білорусі, що створює додаткові загрози для східноєвропейських країн НАТО.
Таким чином, удар по Львову демонструє готовність Росії використовувати свої найсучасніші розробки для терору проти цивільної інфраструктури. Це вимагає від України та її союзників пошуку нових рішень для посилення протиповітряної оборони та протидії гіперзвуковим загрозам.
