На тлі заяв Росії про можливі удари по об'єктах НАТО, у Європі фіксується підвищена активність невідомих безпілотників поблизу ключових військових об'єктів. Зокрема, у Швеції, яка нещодавно приєдналася до Альянсу, були помічені дрони біля стратегічної військової бази. Одночасно з цим, Білорусь розміщує новітнє російське озброєння, а Угорщина, за повідомленнями, використовує безпілотники над територією України, що викликає реакцію з боку українського військового керівництва.
Ключові моменти
- У Швеції зафіксовано невідомі дрони поблизу військової бази.
- Росія відкрито анонсувала можливі удари по об'єктах НАТО у двох європейських країнах.
- У Білорусі розміщено російські гіперзвукові ракети «Орєшнік».
- Генштаб України відреагував на появу угорського дрона над українською територією.
- Президент Зеленський доручив військовим реагувати на будь-які порушення повітряного простору.
Невідомі дрони над Швецією
У ніч на 27 вересня 2025 року поблизу однієї з військових баз на території Швеції було зафіксовано невідомі безпілотні літальні апарати. Цей інцидент викликав серйозне занепокоєння, оскільки стався на тлі загального загострення безпекової ситуації в регіоні.
За даними місцевих ЗМІ, щонайменше двоє свідків повідомили про спостереження двох дронів. Вони описали об'єкти як такі, що мали червоні та зелені навігаційні вогні. Дрони рухалися на низькій висоті в безпосередній близькості до військового об'єкта, що є грубим порушенням встановлених правил безпеки.
Контекст: Чому це важливо?
Швеція офіційно стала 32-м членом НАТО 7 березня 2024 року, відмовившись від своєї багаторічної політики нейтралітету після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Поява невідомих дронів біля її військових об'єктів розцінюється як потенційна провокація та спроба розвідки з боку ворожих сил.
Міністерство оборони Швеції поки не надало офіційних коментарів щодо належності безпілотників, однак розслідування інциденту вже розпочато. Експерти зазначають, що подібні випадки почастішали в країнах-членах НАТО, особливо тих, що межують з Росією або мають стратегічне значення для Альянсу.
Прямі погрози з боку Росії та Білорусі
Ситуація ускладнюється відверто агресивною риторикою з боку Російської Федерації. Нещодавно російські офіційні особи анонсували готовність завдати ударів по об'єктах НАТО, розташованих на території двох європейських країн. Хоча конкретні країни не були названі, ці заяви розцінюються як спроба залякування та ескалації.
Додатковим фактором напруги стало розміщення на території Білорусі новітніх російських озброєнь. Згідно з останніми даними, йдеться про гіперзвукові ракети «Орєшнік». Це озброєння здатне нести ядерний заряд і має надзвичайно високу швидкість, що ускладнює його перехоплення сучасними системами ППО.
Що таке «Орєшнік»?
«Орєшнік» (рос. «Орешник») — це російська гіперзвукова балістична ракета середньої дальності. Її розгортання в Білорусі значно скорочує час підльоту до ключових столиць та військових баз у Східній та Центральній Європі, створюючи нову стратегічну загрозу для НАТО.
«Розміщення таких систем озброєнь у безпосередній близькості до кордонів Альянсу є дестабілізуючим кроком, спрямованим на зміну балансу сил у регіоні», — зазначають військові аналітики.
Олександр Лукашенко, самопроголошений президент Білорусі, також долучився до погроз, заявивши, що у разі подальшого опору Володимир Зеленський ризикує «втратити всю Україну». Такі висловлювання є частиною інформаційно-психологічної операції, спрямованої на деморалізацію українського суспільства та його партнерів.
Реакція України на угорський дрон
На тлі зовнішніх загроз Україна стикається з провокаціями і на своїх західних кордонах. Нещодавно було зафіксовано порушення повітряного простору України угорським безпілотником. Цей інцидент викликав негайну реакцію з боку українського військового командування.
Доручення Президента Зеленського
Президент України Володимир Зеленський доручив військовим «реагувати відповідно» на будь-які порушення повітряного простору країни, незалежно від їх походження. Він підкреслив, що українські сили протиповітряної оборони мають унікальний досвід у боротьбі з різними типами дронів.
«Українці зараз у Європі найкращі в захисті від будь-яких дронів. Ми маємо досвід, технології та рішучість захищати своє небо», — наголосив президент. Це доручення сигналізує про готовність України жорстко припиняти будь-які спроби порушення її суверенітету.
Позиція Генерального штабу
Генеральний штаб Збройних Сил України також офіційно відреагував на появу угорського дрона. У заяві Генштабу зазначається, що інцидент розслідується, і всі необхідні заходи для запобігання подібним випадкам у майбутньому будуть вжиті. Хоча офіційний Будапешт ще не прокоментував ситуацію, цей випадок може ускладнити і без того непрості відносини між двома країнами.
Загальний контекст безпекових викликів
Описані події є частиною ширшої картини зростання напруженості на європейському континенті. Дії Росії та її сателітів спрямовані на тестування єдності та рішучості НАТО, а також на створення тиску на Україну з різних напрямків.
Експерти з безпеки звертають увагу на кілька ключових аспектів:
- Гібридні загрози: Використання дронів для розвідки та провокацій є класичним елементом гібридної війни.
- Ядерний шантаж: Розміщення гіперзвукових ракет та погрози ударами по об'єктах НАТО є продовженням політики ядерного шантажу Кремля.
- Тиск на партнерів України: Інциденти, подібні до появи угорського дрона, можуть бути спрямовані на створення розколу між Україною та її сусідами.
У відповідь на ці виклики країни НАТО посилюють свою обороноздатність, збільшують військові бюджети та проводять регулярні навчання. Водночас підтримка України залишається ключовим пріоритетом для забезпечення стабільності в усій Європі.
