У Сихівському районному суді Львова триває розгляд справи щодо головної бухгалтерки місцевої компанії «Ектолайн-Захід». Жінку звинувачують у виведенні 60,8 мільйонів гривень на рахунки фіктивних підприємств, що призвело до несплати податків на суму майже 11 мільйонів гривень. Справа набула несподіваного повороту, коли суд відмовився закрити провадження попри повне відшкодування збитків компанією.
Цей випадок привернув увагу аналітиків Бюро економічної безпеки (БЕБ) ще на початку 2025 року. Вони виявили низку підозрілих фінансових операцій, проведених протягом 2024 року, які стали підставою для кримінального провадження. Розслідування розкрило складну схему, що, за даними слідства, мала на меті штучне завищення витрат підприємства та ухилення від сплати податку на прибуток.
Ключові моменти справи
- Головну бухгалтерку ТзОВ «Ектолайн-Захід» Наталію Бобало звинувачують в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах.
- Протягом 2024 року на рахунки чотирьох фірм з ознаками фіктивності було переказано 60,8 млн грн.
- Державний бюджет недоотримав 10,95 млн грн податку на прибуток.
- Компанія повністю відшкодувала збитки, однак суд відмовився закрити справу проти бухгалтерки.
- Слідство не встановило, хто організував схему та надав реквізити фіктивних фірм.
Суть звинувачень: як працювала схема
Згідно з матеріалами справи, які розглядає Сихівський районний суд, головна бухгалтерка Наталія Бобало протягом 2024 року здійснювала перекази великих сум на рахунки кількох підприємств. Ці транзакції оформлювалися як оплата за нібито надані послуги, яких, за версією слідства, насправді не було.
Загальна сума, що пройшла через цю схему, становить 60,8 мільйона гривень. Ці кошти були розподілені між чотирма компаніями, які аналітики БЕБ ідентифікували як такі, що мають ознаки фіктивності та транзитності. Потім ці фіктивні витрати були включені до податкової звітності, що дозволило штучно зменшити прибуток компанії «Ектолайн-Захід» і, відповідно, суму податків до сплати.
Розподіл коштів між фірмами
Слідство встановило, що платежі здійснювалися на користь таких компаній:
- ТзОВ «Лінсхов» — отримало 30,49 млн грн.
- ТзОВ «Будсталь Юа» (зараз «Агросапорт Груп») — 18,75 млн грн.
- ТзОВ «Експерт дім Інвест» — 7,6 млн грн.
- ТзОВ «Скло-Артіль» (раніше «Білд Хаус Груп») — 4 млн грн.
Масштаб збитків
Правоохоронці оцінили збитки, завдані державному бюджету через несплату податку на прибуток, у 10 950 000 гривень. Ця сума кваліфікується як ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.
Влітку 2025 року Наталії Бобало було оголошено підозру за частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України. Під час досудового розслідування вона визнала свою провину, заявивши, що діяла одноосібно. Проте, хто саме був ініціатором схеми та надав їй реквізити фіктивних компаній, слідству встановити не вдалося.
Несподіване рішення суду
Після оголошення підозри відбулася знакова подія: компанія «Ектолайн-Захід» у той же день повністю перерахувала до бюджету всю суму податкового боргу — 10,95 млн грн. На підставі цього «добровільного» відшкодування збитків сторона обвинувачення — прокуратура та БЕБ — звернулася до суду з клопотанням про звільнення бухгалтерки від кримінальної відповідальності.
Однак суддя Сихівського районного суду Галина Шашуріна відхилила це клопотання. Вона обґрунтувала своє рішення тим, що процедура звільнення від відповідальності у таких випадках має чіткі вимоги. Зокрема, відшкодування збитків можливе лише після того, як податкова служба офіційно виставить повідомлення-рішення з вимогою сплатити борг, яке включає не лише основну суму, але й пеню та штрафні санкції за несвоєчасну сплату.
«Прокурором не долучено до матеріалів клопотання ні податкового повідомлення-рішення щодо сплати штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання, ні жодних розрахунків санкцій і доказів сплати Наталією Бобало даних сум», — йдеться в ухвалі суду.
Таким чином, через відсутність доказів сплати штрафів та пені, суд не знайшов підстав для закриття кримінальної справи. Розгляд справи проти Наталії Бобало продовжується.
Що відомо про компанії, залучені до схеми
У центрі розслідування опинилися не лише дії бухгалтерки, а й компанії-отримувачі коштів. Аналіз їхньої діяльності виявив низку цікавих деталей, що вказують на їхній потенційно фіктивний характер.
Компанії з тисячами реєстрацій
Власником ТзОВ «Лінсхов», яке отримало найбільшу суму (30,49 млн грн), є житель Полтавщини Владислав Пащенко. За даними аналітичної системи YouControl, на нього зареєстровано ще 84 компанії. Зокрема, саме на нього було переписано фірму «Торгова компанія «Система» відомої на Львівщині родини, яка перебувала під санкціями РНБО за причетність до контрабанди.
Керівником «Агросапорт Груп» є киянка Тетяна Свиридюк. На неї зареєстровано понад 480 фірм, де вона виступає або керівником, або бенефіціаром. Така кількість реєстрацій є типовою ознакою так званих «масових директорів», яких використовують для створення фіктивних підприємств.
Портрет «Ектолайн-Захід»
ТзОВ «Ектолайн-Захід» було зареєстроване у Львові у 2014 році. За час свого існування компанія неодноразово змінювала власників та керівництво. На сьогодні її директором та бенефіціаром є львів'янин Тарас Атаманюк. Статутний капітал фірми становить 1,28 млн грн.
Компанія займається широким спектром діяльності: від ремонту транспорту до виробництва деталей для військової техніки та торгівлі опалювальними котлами. За 2024 рік, коли й відбувалися підозрілі транзакції, «Ектолайн-Захід» задекларувала 409 млн грн валової виручки та 7,3 млн грн чистого прибутку.
Ім'я компанії також фігурує у деклараціях місцевих політиків. Так, дохід від «Ектолайн-Захід» у 2025 році вказав депутат Львівської районної ради від партії «Голос» Марко Климовський. А у 2023 році колишній голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин отримав від компанії 1,15 млн грн за надані послуги. Ці факти додають справі суспільного резонансу та підкреслюють важливість прозорого розслідування всіх її обставин.
