Залізничний районний суд міста Львова виніс вирок у справі про крадіжку медичного приладу з аптеки. Місцевого мешканця засуджено до семи років позбавлення волі за викрадення тонометра, вартість якого становить трохи більше тисячі гривень. Таке суворе покарання, призначене в умовах воєнного стану, викликало значний резонанс та дискусії щодо співмірності злочину та покарання.
Ключові факти
- Львів'янина засуджено до 7 років ув'язнення за крадіжку тонометра вартістю 1306 гривень.
- Інцидент стався 5 січня 2025 року в одній з аптек Залізничного району Львова.
- Суд кваліфікував злочин за частиною 4 статті 186 ККУ (Грабіж, вчинений в умовах воєнного стану).
- Підсудний спочатку заперечував провину, але пізніше зізнався, назвавши вирок «божевіллям».
- Суворість покарання пояснюється тим, що злочин було скоєно в період дії воєнного стану.
Обставини справи
Подія, що призвела до такого жорсткого вироку, сталася на початку року, 5 січня. Згідно з матеріалами судової справи, чоловік зайшов до приміщення аптеки у Залізничному районі Львова. Свідки, серед яких були провізор та охоронець закладу, розповіли, що до аптеки увійшли двоє чоловіків.
Поки один із них відволікав фармацевта, просячи перевірити справність тонометра, його спільник, який і став підсудним, схопив інший апарат для вимірювання тиску з вітрини та швидко покинув приміщення. Вартість викраденого приладу, як встановила експертиза, становила 1306 гривень.
Спочатку на судовому засіданні обвинувачений свою провину повністю заперечував. Однак згодом, під тиском доказів, змінив свої свідчення та визнав, що саме він викрав медичний прилад. Пізніше викрадений тонометр було повернуто.
Чому покарання таке суворе?
Ключовим фактором, що вплинув на суворість вироку, є кваліфікація злочину. Дії чоловіка були розцінені не як звичайна крадіжка, а як грабіж, вчинений в умовах воєнного стану. Частина 4 статті 186 Кримінального кодексу України передбачає за такий злочин покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Це одна з норм, яка була посилена після початку повномасштабного вторгнення для запобігання мародерству та іншим злочинам в умовах надзвичайної ситуації в країні.
Судовий процес та вирок
Під час судових дебатів підсудний висловив своє обурення щодо можливого покарання. Згідно з протоколом засідання, він заявив, що «це — божевілля позбавляти волі особу терміном на сім років за викрадення вимірювача артеріального тиску».
«Заявив, що це — божевілля позбавляти волі особу терміном на сім років за викрадення вимірювача артеріального тиску», — йдеться у свідченні підсудного, зафіксованому в матеріалах справи.
Незважаючи на каяття та повернення викраденого майна, суд, проаналізувавши всі докази та обставини, дійшов висновку про винуватість чоловіка. Колегія суддів Залізничного районного суду м. Львова визнала його винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 186 Кримінального кодексу України.
Йому було призначено мінімальне покарання, передбачене санкцією цієї статті, — сім років позбавлення волі. Вирок ще може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Статистика злочинів в умовах війни
Посилення кримінальної відповідальності за майнові злочини в умовах воєнного стану стало відповіддю держави на зростання кількості крадіжок та грабежів на початку повномасштабного вторгнення. Хоча це допомогло стабілізувати ситуацію, судова практика демонструє, що навіть незначні правопорушення можуть призвести до тривалих термінів ув'язнення.
Непоодинокий випадок
Ця справа не є унікальною для судової практики Львова. Нещодавно схожий вирок було винесено щодо жінки, яка вкрала з аптеки косметичні засоби. Її дії також кваліфікували за статтею про злочин, вчинений в умовах воєнного стану.
На суді жінка пояснювала свій вчинок скрутним матеріальним становищем, стверджуючи, що планувала продати вкрадене, аби мати гроші на прожиття. Сума збитків у її випадку була більшою — понад 5 тисяч гривень. Суд засудив її до п'яти років та одного місяця позбавлення волі.
Ці випадки демонструють жорстку позицію судової системи щодо будь-яких майнових злочинів, скоєних під час дії воєнного стану. Законодавство не робить винятків залежно від вартості вкраденого, що ставить на порядок денний питання про необхідність індивідуального підходу до кожної справи та врахування всіх пом'якшувальних обставин.
