Штучний інтелект стрімко змінює українську музичну індустрію. Згідно з останніми даними, майже чверть усіх нових українських пісень, що з'явилися на платформі Spotify у 2025 році, були створені за допомогою нейромереж. Ця тенденція викликає жваві дискусії серед експертів щодо майбутнього творчості, авторського права та сприйняття музики слухачами.
Статистика свідчить про безпрецедентне зростання популярності контенту, згенерованого ШІ. Фахівці аналізують, чи є це загрозою для традиційних артистів, чи новим інструментом для розвитку креативності, та обговорюють необхідність маркування таких творів.
Ключові факти
- Понад 5300 з 21500 нових українських треків на Spotify у 2025 році створені штучним інтелектом.
- Це становить приблизно 25% від усього нового українськомовного музичного контенту на платформі.
- Експерти вказують на високу якість та "вірабельність" ШІ-музики, яку слухачі часто не відрізняють від людського виконання.
- В Україні вже існують ініціативи щодо маркування контенту, створеного нейромережами.
Масштаби поширення ШІ в музиці
Нова ера в українській музиці вже настала, і її рушійною силою є штучний інтелект. Аналіз даних стрімінгової платформи Spotify за поточний період 2025 року показує вражаючу картину: з 21 500 нових українських треків понад 5 300 були повністю або частково згенеровані нейромережами.
Ці цифри, озвучені медіаексперткою Аліною Алєксєєвою, демонструють, що кожен четвертий новий трек є продуктом технологій. Це вже не експерименти ентузіастів, а повноцінний тренд, що набирає обертів.
"Зараз це новий мейнстрім, тож нашим артистам варто задуматися про це і, можливо, використовувати інструменти ШІ для вдосконалення своїх творів", – зазначила Алєксєєва.
Таке стрімке зростання свідчить про доступність та ефективність інструментів на основі штучного інтелекту, які дозволяють створювати музичний продукт швидко та з мінімальними затратами.
Статистика в цифрах
- Загальна кількість нових треків: 21 500
- Треки, створені ШІ: понад 5 300
- Частка ШІ-музики: ~24.7%
Ці показники відображають ситуацію на одній з найбільших музичних платформ світу і вказують на глобальну тенденцію.
Сприйняття слухачами та якість контенту
Одним із ключових факторів успіху музики, створеної штучним інтелектом, є її висока якість. За словами соціолога культури Богдана-Олега Горобчука, автора проєкту "Культуртригер", технології досягли рівня, коли згенерований продукт важко відрізнити від створеного людиною.
"Слухачі іноді навіть не підозрюють, що голос, який вони чують, – це не справжній голос живої людини, а згенерований за допомогою технологій", – пояснює Горобчук.
Це явище має два боки. З одного боку, воно може викликати питання про невибагливість аудиторії. З іншого — підкреслює, наскільки досконалими стали алгоритми ШІ, здатні створювати якісний та конкурентоспроможний продукт.
Віральність та популярність
Штучний інтелект ефективно аналізує музичні тренди, вловлює популярні ритми та мелодії, що дозволяє створювати треки з високим потенціалом стати вірусними. Це робить ШІ-музику не просто технічною новинкою, а й потужним комерційним інструментом.
"Штучний інтелект досяг того рівня, коли якість створеного ним продукту, швидко й оперативно створеного, є надзвичайно високою і "вірабельною"", – наголосив Горобчук.
Симбіоз людини та машини
Попри побоювання, що ШІ може витіснити живих виконавців, експерти бачать великий потенціал для співпраці. Богдан-Олег Горобчук вважає, що артисти можуть використовувати технології для власного розвитку та натхнення.
Наприклад, музиканти можуть аналізувати біти, які використовує та популяризує штучний інтелект, і створювати на їх основі власні композиції. Інший варіант — використовувати вже існуючу пісню як основу для генерації нових версій, які можуть зацікавити іншу аудиторію.
Приклади використання ШІ артистами
- Генерація ідей: ШІ може створювати безліч мелодійних варіацій, допомагаючи подолати творчу кризу.
- Аранжування: Нейромережі здатні пропонувати варіанти аранжування в різних стилях.
- Мастеринг: Автоматизовані сервіси для обробки звуку, що значно прискорюють процес виробництва треку.
Горобчук позитивно оцінює цей тренд, особливо з огляду на те, що більшість згенерованих треків є українськомовними. "Ми маємо в цьому розібратися, якогось негативу в цьому не бачу хоча б тому, що це українськомовні треки і це мене тішить", – додав він.
Питання маркування та регуляції
Разом зі зростанням популярності ШІ-музики постає питання її ідентифікації. Медіаекспертка Аліна Алєксєєва переконана, що необхідно чітко розмежовувати твори, створені людиною, та контент, згенерований алгоритмами.
На її думку, такі треки не повинні конкурувати в одних чартах із музикою, що має конкретних авторів. Вона повідомила, що в Україні вже розглядаються ініціативи, які пропонують обов'язкове маркування контенту, створеного за допомогою штучного інтелекту. Це дозволить слухачам робити свідомий вибір.
Богдан-Олег Горобчук має дещо інший погляд на це питання. Він вважає, що ініціатива щодо регуляції має йти від самого ринку, коли він відчує реальну загрозу.
"Вважаю, що відчути цю загрозу має ринок, шоубізнес. І найімовірніше, вони через своїх лобістів просуватимуть ці речі. Однак оскільки наразі цього не відбувається, то така загроза, мабуть, ще не настільки відчутна", – зазначив соціолог.
Таким чином, дискусія про регулювання ринку ШІ-музики в Україні лише починається. Її результат залежатиме від того, як швидко технології впливатимуть на доходи та кар'єри традиційних артистів та продюсерів.
