Протягом 2025 року у Львові зафіксували 493 випадки незаконної торгівлі у невстановлених місцях. Муніципальна варта спільно з районними адміністраціями провела сотні рейдів для боротьби з цим явищем, яке створює санітарні ризики та захаращує міський простір.
Стихійна торгівля залишається серйозною проблемою для міста. Вона не лише псує вигляд вулиць, а й несе пряму загрозу здоров'ю споживачів, оскільки якість та походження товарів ніким не контролюється.
Ключові факти
- У 2025 році у Львові виявлено 493 факти стихійної торгівлі.
- Проведено 336 спільних рейдів Муніципальної варти та районних адміністрацій.
- Незаконна торгівля несе ризики інфекційних захворювань та отруєнь.
- Порушникам загрожує штраф та конфіскація товарів.
- Особливу увагу приділяли територіям біля ринків та на жвавих вулицях.
Що таке стихійна торгівля і чому вона небезпечна
Стихійною торгівлею вважається продаж будь-яких товарів фізичними особами у невстановлених для цього місцях. Це можуть бути тротуари, сквери, зупинки громадського транспорту чи просто продаж «із землі».
Законодавство дозволяє реалізацію харчових продуктів та промислових товарів лише через офіційно зареєстровані точки: магазини, ринки та павільйони. Такі об'єкти повинні мати відповідні дозвільні документи та дотримуватися санітарних норм.
Чому це незаконно?
Основна причина — відсутність будь-якого контролю. Продавці не мають документів, що підтверджують якість та безпеку продукції. Неможливо встановити виробника, термін придатності, а також умови зберігання та транспортування товарів.
Ризики для здоров'я споживачів
За інформацією Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, купівля продуктів у місцях стихійної торгівлі може мати серйозні наслідки для здоров'я.
Продавці, які працюють на вулиці, зазвичай не проходять обов'язкових медичних оглядів. Вони можуть бути носіями небезпечних інфекційних захворювань, таких як туберкульоз, сальмонельоз чи дизентерія.
«При відсутності документів неможливо встановити виробника продукції, умови зберігання і транспортування, термін придатності до споживання», — зазначають у відомстві.
Особливо небезпечно купувати на вулиці м'ясні, молочні та рибні продукти, які потребують спеціального температурного режиму зберігання. Влітку ризик харчових отруєнь зростає в рази.
Проблеми для міста та мешканців
Окрім санітарних ризиків, стихійна торгівля створює низку інших проблем для міського середовища та його мешканців.
- Перешкоди для руху: Торгові точки на тротуарах і зупинках ускладнюють прохід для пішоходів, особливо для батьків з візками та людей з інвалідністю. Це також погіршує видимість для водіїв та може створювати аварійні ситуації.
- Захаращення простору: Самовільно встановлені ятки, коробки та сміття псують вигляд вулиць, скверів та зелених зон. Це також ускладнює роботу комунальних служб, які займаються прибиранням територій.
- Нечесна конкуренція: Підприємці, які ведуть легальний бізнес, сплачують податки, оренду та комунальні послуги. Вуличні торговці працюють поза правовим полем, створюючи нерівні умови на ринку.
За 2025 рік Муніципальна варта також зафіксувала 15 фактів порушень правил торгівлі алкогольними та тютюновими виробами. Інформацію про ці випадки передали правоохоронним органам.
Як влада бореться з порушниками
Координацією роботи з ліквідації стихійної торгівлі займаються районні адміністрації, а безпосередні заходи проводять інспектори ЛКП «Муніципальна варта».
Законодавча відповідальність
Дії вуличних торговців підпадають під статтю 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вона передбачає відповідальність за торгівлю з рук у невстановлених місцях.
Покарання за таке порушення — штраф від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 119 гривень). Крім штрафу, суд може ухвалити рішення про конфіскацію предметів торгівлі.
Інспектори складають адміністративні протоколи на місці порушення, після чого матеріали справи направляються до суду для прийняття остаточного рішення.
Результати роботи за 2025 рік
Протягом минулого року міські служби проводили постійну роботу для запобігання незаконній торгівлі. Було організовано 336 рейдів, зокрема за зверненнями мешканців на Гарячу лінію міста.
Особливу увагу приділяли таким локаціям:
- Галицький район: територія біля ринку «Добробут», вул. Зернова, площа Соборна, площа Кропивницького.
- Франківський район: вул. Городоцька, вул. Федьковича.
- Личаківський район: вул. Костя Левицького, вул. Зелена, вул. Івана Франка.
Загалом за рік було задокументовано 493 факти порушень правил благоустрою, пов'язаних зі стихійною торгівлею. Влада міста наголошує, що робота в цьому напрямку триватиме й надалі для забезпечення порядку та безпеки львів'ян.
