Під час повітряних тривог у Львові та інших містах України виникають приховані загрози, не пов'язані безпосередньо з вибухами. Кулі, випущені системами протиповітряної оборони, падають на землю зі смертельною швидкістю, а нерозірвані касетні боєприпаси перетворюються на міни. Ці небезпеки є реальними навіть у спальних районах, далеко від епіцентру атаки.
Нещодавні інциденти, зокрема у Львові та Конотопі, підтверджують серйозність ситуації. Розуміння цих загроз та дотримання правил безпеки є критично важливим для збереження життя та здоров'я цивільного населення.
Ключові моменти
- Кулі від роботи ППО падають на землю і можуть бути смертельними, пробиваючи скло та метал.
- Росія все частіше використовує ракети з касетними бойовими частинами для ударів по містах.
- Частина касетних елементів не вибухає одразу, перетворюючись на небезпечні міни.
- Перебування в укритті або за двома стінами — головне правило безпеки під час тривоги.
- Категорично заборонено наближатися до підозрілих предметів та уламків.
Загроза від роботи протиповітряної оборони
Коли мобільні вогневі групи ППО працюють по ворожих цілях, вони використовують великокаліберні кулемети та зенітні установки. Випущені з них кулі не зникають у небі. Вони піднімаються на висоту в кілька кілометрів, втрачають швидкість і під дією сили тяжіння повертаються на землю.
Незважаючи на те, що куля падає, її швидкість залишається достатньою, щоб завдати серйозних травм або навіть вбити людину. Практика показує, що такі кулі здатні пробивати дахи автомобілів, металеві конструкції та віконне скло.
Реальні випадки у містах України
Загроза від падіння куль не є теоретичною. У Львові після нічної атаки 5 жовтня мешканці знаходили у своїх квартирах пошкоджені вікна. Наприклад, на вулиці Залізничній отвір у шибці був спричинений саме кулею від роботи ППО, а не вибуховою хвилею. На щастя, того разу ніхто не постраждав.
Трагедія у Конотопі
Наприкінці вересня у місті Конотоп на Сумщині стався трагічний випадок. Під час відбиття атаки дронів 79-річний чоловік, який перебував на вулиці, отримав смертельне поранення в живіт від кулі, що впала. Попри зусилля медиків, він помер у лікарні.
Цей інцидент змусив міську владу Конотопа вкотре наголосити на важливості перебування в укриттях. Міський голова закликав мешканців не виходити на вулицю та не стояти біля вікон під час роботи протиповітряної оборони.
Касетні боєприпаси: міни, що падають з неба
Ще однією серйозною небезпекою, яка поширилася на мирні міста, є використання російськими військами касетних боєприпасів. Такі ракети оснащені спеціальною бойовою частиною, яка на певній висоті розкривається і розсіює десятки менших вибухових елементів, так званих суббоєприпасів, на великій площі.
Ці елементи, що мають вигляд металевих кульок або невеликих циліндрів, призначені для ураження живої сили та легкої техніки. Їхня головна небезпека полягає в тому, що значний відсоток з них не детонує при падінні.
Що таке суббоєприпас?
Суббоєприпас — це невеликий вибуховий пристрій, який є частиною касетної бомби чи ракети. Його розмір може становити 10-15 сантиметрів. Деякі з них оснащені механізмами самоліквідації з таймером, інші можуть залишатися в бойовому стані роками, перетворюючись на міну, яка вибухне від дотику чи переміщення.
Випадки виявлення у Львові та області
Раніше касетні боєприпаси вважалися загрозою переважно для зони бойових дій. Однак ситуація змінилася. Під час масованої атаки 5 жовтня на Львівщині було зафіксовано використання ракет Х-101 з касетними зарядами.
Після атаки сапери виявили нерозірваний касетний елемент на вулиці Любінській у Львові. Це була одна з маленьких бомб, яка могла здетонувати будь-якої миті. Подібні знахідки та уламки фіксували й в інших районах міста, зокрема на перетині вулиць Сигнівка та Північна, а також у селах поблизу Львова.
«Якщо ми говоримо про розліт касетних елементів, то все залежить від висоти, на якій відбувся підрив бойової частини. Якщо ракета була збита і детонації не сталося, тоді ці кульки просто розлетілися разом з уламками. Визначити це наперед складно», — пояснює військовий експерт Сергій Згурець.
Експерт додає, що механізми самоліквідації у російських суббоєприпасах є непередбачуваними. Деякі можуть вибухнути через певний час, а інші залишатимуться небезпечними протягом тривалого періоду.
Як захистити себе: основні правила безпеки
Розуміння прихованих загроз під час повітряних атак дозволяє діяти правильно та ефективно захистити себе і своїх близьких. Фахівці наголошують на важливості дотримання базових правил.
- Негайно йдіть в укриття. Сигнал повітряної тривоги означає реальну небезпеку. Найбезпечніше місце — спеціалізоване укриття або бомбосховище.
- Використовуйте правило «двох стін». Якщо немає можливості спуститися в укриття, знайдіть у квартирі чи будинку місце, яке відділене від вулиці щонайменше двома капітальними стінами. Це може бути коридор, ванна кімната або тамбур.
- Тримайтеся подалі від вікон. Уламки, кулі або вибухова хвиля можуть легко розбити скло, що призведе до серйозних травм. Не підходьте до вікон, не виходьте на балкон.
- Не знімайте роботу ППО. Спроба зняти на відео роботу протиповітряної оборони наражає на небезпеку не лише вас, а й допомагає ворогу виявити позиції наших захисників.
Що робити при виявленні підозрілих предметів
Після закінчення повітряної тривоги небезпека може залишатися. На землі, дахах будинків чи деревах можуть лежати уламки ракет або нерозірвані касетні елементи.
Основне правило — не чіпати! Якщо ви побачили підозрілий предмет, схожий на фрагмент ракети чи невелику металеву кульку:
- Не наближайтеся до нього і не дозволяйте іншим.
- Негайно зателефонуйте за номерами 101 (ДСНС) або 102 (Поліція).
- За можливості, попередьте оточуючих про небезпеку.
- Дочекайтеся прибуття фахівців на безпечній відстані.
Зберігайте спокій, але будьте обачними. Інформованість та відповідальне ставлення до правил безпеки — це найкращий спосіб захистити себе в умовах війни.
