Будівництво сміттєпереробного заводу у Львові, яке розпочалося у 2021 році, зіткнулося з численними затримками, зростанням вартості та кримінальним провадженням. Запуск об'єкта, початково запланований на кінець 2023 року, неодноразово переносили, а вартість проєкту зросла з 35 до майже 50 мільйонів євро.
Нещодавня пожежа на території будівництва та відкриття кримінального провадження щодо можливої розтрати коштів посадовцями міськради та польською компанією-підрядником Control Process S.A. ще більше ускладнили ситуацію. Наразі майбутнє одного з найважливіших інфраструктурних проєктів міста залишається невизначеним.
Основні моменти
- Запуск заводу перенесено з 2023 на 2025 рік, але терміни знову під загрозою.
- Вартість проєкту зросла майже на 13 мільйонів євро, сягнувши близько 50 млн євро.
- Поліція розслідує можливу розтрату коштів за участі посадовців ЛМР та польського підрядника.
- Виник конфлікт між міською владою та компанією Control Process S.A. через взаємні звинувачення у затримках.
Передісторія: від трагедії до необхідності
Ідея будівництва сучасного сміттєпереробного заводу у Львові виникла не на порожньому місці. Її каталізатором стала трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі, яке функціонувало з 1960 року як основний полігон для відходів Львова та прилеглих населених пунктів.
Проблема переповненого полігону обговорювалася десятиліттями, але досягла критичної точки у травні 2016 року. Тоді на території звалища сталася масштабна пожежа, яка призвела до зсуву сміття. Під завалами загинули рятувальники, що привернуло увагу всієї країни до екологічної катастрофи.
Грибовицьке сміттєзвалище в цифрах
Полігон у селі Великі Грибовичі займав площу близько 38 гектарів, що можна порівняти з 60 футбольними полями. За понад півстоліття експлуатації там накопичилося приблизно 14,3 мільйона тонн відходів. У 2021 році Верховний Суд визнав бездіяльність Львівської міської ради щодо експлуатації цього об'єкта.
Після трагедії міська влада розпочала процес рекультивації полігону, який фінансується за рахунок кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Проєкт рекультивації, вартість біологічної фази якого становить 8,4 млн євро, передбачає перетворення небезпечної території на зелену зону відпочинку.
Проєкт заводу та джерела фінансування
У 2017 році Львівська міськрада уклала угоду з французькою компанією Egis, яка розробила проєктну документацію для заводу. Запропонований комплекс механіко-біологічної переробки на вулиці Пластовій, 13, розрахований на щорічну переробку до 250 тисяч тонн відходів, що відповідає обсягам, які генерує Львів.
Технологія передбачає сортування сміття з відокремленням скла, пластику, металу та паперу. Органічні відходи компостуватимуть, а решту перетворюватимуть на RDF-паливо для використання на цементних заводах чи ТЕЦ. Очікується, що на полігон потраплятиме не більше 10–15% інертних залишків.
«Якщо на нашу територію завезли тонну сміття, то після обробки вивезуть до максимум 30 відсотків біологічно неактивного матеріалу», — пояснював на початку 2022 року тодішній керівник ЛКП «Зелене місто» Тарас Калужний.
Фінансування проєкту здійснюється за рахунок кількох джерел:
- 14,7 млн євро — кредит від ЄБРР на будівельні роботи.
- 10 млн євро — грант від Східноєвропейського фонду енергоефективності на обладнання.
- 10 млн євро — кошти з бюджету Львова.
Однак через повномасштабне вторгнення та необхідність додаткових робіт вартість зросла. У вересні 2024 року місто взяло ще один кредит в «Ощадбанку» на 718 млн грн (близько 12,9 млн євро) для покриття дефіциту та фінансування робіт, не передбачених початковим проєктом.
Конфлікт з підрядником та кримінальне провадження
Будівництво заводу супроводжується постійними конфліктами між замовником, ЛКП «Зелене місто», та польським генпідрядником Control Process S.A. Міжнародний тендер, проведений ЄБРР, спочатку виграв консорціум з Нідерландів та Литви, але після скарги польської компанії результати анулювали, а переможцем повторного тендеру стала Control Process S.A.
Репутація підрядника
За даними польських ЗМІ, компанія Control Process S.A. мала проблемну репутацію на батьківщині. Повідомлялося про розірвання контрактів та звинувачення у зловживаннях під час реалізації проєктів у кількох польських гмінах (громадах).
Ситуація загострилася у 2024-2025 роках. Львівська міська рада звинуватила підрядника у свідомому затягуванні робіт. За словами представників мерії, компанія не монтує вже доставлене обладнання та вигадує причини для простою.
Зі свого боку, Control Process S.A. стверджує, що затримки виникли з вини міста, яке не підготувало інфраструктуру: не під'єднало трансформаторну станцію та не завершило будівництво доріг і мереж.
Кульмінацією стало відкриття кримінального провадження після пожежі на будмайданчику 7 жовтня. Слідство перевіряє версію про розтрату коштів посадовцями міськради та підрядником. Зокрема, правоохоронці з’ясовують, чи не були дорогі будівельні матеріали замінені на дешевші аналоги.
Невизначене майбутнє та фінансові зобов'язання
На початку 2025 року готовність заводу оцінювали у 80%. Однак через конфлікт та розслідування ніхто не може назвати точної дати запуску. Кожен день простою означає, що Львів продовжує вивозити сотні тонн відходів на полігони в інших областях, що створює логістичні та фінансові проблеми.
Водночас на громаду міста лягає значне фінансове навантаження. Львову доведеться повертати кредити ЄБРР протягом 13 років та «Ощадбанку» протягом 5 років. Ці виплати здійснюватимуться з міського бюджету.
Залишається відкритим і питання комплексного поводження з відходами. Завод, навіть після запуску, вирішить проблему лише з побутовим сміттям. Утилізація будівельних відходів, старої техніки, меблів та медичних відходів потребуватиме окремих рішень, яких наразі немає.
Таким чином, проєкт, що мав стати символом вирішення екологічної кризи, перетворився на довгобуд із серйозними фінансовими та юридичними проблемами. Його успішне завершення є не лише інженерним, а й репутаційним викликом для міста.
