Будівництво сміттєпереробного заводу у Львові, яке мало вирішити багаторічну проблему Грибовицького сміттєзвалища, перетворилося на довготривалий проєкт із постійними зривами термінів та конфліктами. Попри численні обіцянки, проєкт, розпочатий після трагедії 2016 року, досі не завершений, а місто продовжує витрачати мільйони гривень на вивезення відходів на полігони інших громад.
Ключові моменти
- Історія проблеми бере початок із Грибовицького сміттєзвалища, яке мали закрити ще до 2006 року.
- Після трагедії 2016 року, внаслідок якої загинули четверо людей, було ухвалено рішення про будівництво заводу.
- Терміни завершення будівництва неодноразово переносили: з 2019 на 2021, потім на 2023 і тепер на 2025 рік.
- Проєкт супроводжується конфліктами між міською владою та польським підрядником Control Process S.A.
- У 2025 році Львів вже виділив понад 106 млн грн на тимчасове вивезення сміття, поки завод не працює.
Передісторія: від Грибовичів до рішення про завод
Проблема утилізації твердих побутових відходів у Львові десятиліттями була пов'язана з Грибовицьким сміттєзвалищем. Цей полігон, розташований поблизу міста, давно вичерпав свій ресурс. Ще у 2003 році головний санітарний лікар області виніс постанову про припинення його експлуатації через невідповідність екологічним нормам.
Львівська міська рада планувала закрити звалище до 2006 року. Однак на момент обрання Андрія Садового міським головою у 2006 році полігон продовжував функціонувати. На зустрічі з мешканцями села Великі Грибовичі новообраний мер назвав ситуацію «Чорнобилем без саркофагу».
Позиція мера у 2006 році
Цікаво, що на початку своєї кар'єри мера Андрій Садовий виступав проти будівництва сміттєпереробного заводу. Він заявляв, що «якщо будувати заводи, то треба зразу будувати онкодиспансери». Ця позиція кардинально змінилася після трагічних подій через десять років.
Попри численні обіцянки, остаточне рішення про закриття полігону було ухвалене лише у 2011 році, але фактично проблема не вирішувалася. У 2012 році діяльність міської влади у цьому напрямку була визнана незадовільною.
Трагедія 2016 року як каталізатор змін
Кульмінацією багаторічної кризи стала трагедія у травні 2016 року. На Грибовицькому сміттєзвалищі сталася масштабна пожежа, а згодом — зсув сміття, під яким загинули троє рятувальників та один еколог.
Ця катастрофа змусила міську владу кардинально переглянути підходи. Андрій Садовий оголосив про домовленість із Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) щодо фінансування рекультивації звалища та будівництва сучасного заводу з переробки відходів.
«Кілька місяців тому було досягнуто дуже важливої домовленості з Європейським інвестиційним банком щодо рекультивації Грибовицького сміттєзвалища та будівництва заводу з глибинної переробки сміття», — заявив тоді мер.
Хронологія будівництва: обіцянки та реальність
Шлях до будівництва заводу виявився складним і тривалим. Міська влада пояснювала попередні невдачі небажанням інвесторів фінансувати дорогу рекультивацію, низькими тарифами на вивіз сміття та відсутністю земельної ділянки.
Після трагедії процес зрушив з мертвої точки, але постійно стикався з новими перепонами. Терміни завершення робіт переносилися кілька разів.
- 2016 рік: Андрій Садовий обіцяє збудувати завод за три роки, тобто до 2019 року.
- 2019 рік: Термін переносять на 2021 рік. Оголошують параметри проєкту: потужність 250 тис. тонн на рік, вартість 1,167 млрд грн, тривалість будівництва — 24 місяці.
- 2021 рік: Підписано угоду з польським підрядником Control Process S.A. Новий дедлайн — 2023 рік.
- 2023 рік: Роботи відновлено після паузи через повномасштабне вторгнення. Термін знову переносять — на 30 червня 2025 року.
Фінансування проєкту
Загальна вартість проєкту оцінюється приблизно в 50 мільйонів євро. Частину коштів становлять гранти від міжнародних партнерів. Зокрема, 10 мільйонів євро надав Європейський інвестиційний банк як грантові кошти.
Конфлікт з підрядником та поточний стан
Процес будівництва ускладнився через конфлікт між замовником, ЛКП «Зелене місто», та польською компанією-підрядником Control Process S.A. Сторони публічно звинувачують одна одну у зриві термінів.
У вересні 2023 року виникла загроза розірвання контракту через те, що підрядник не продовжив банківську гарантію на 3,6 млн євро. Ситуацію вдалося врегулювати, але напруга залишилася.
Взаємні звинувачення
У серпні 2025 року (згідно з даними з оригінального тексту) конфлікт загострився. Представники Control Process S.A. заявили, що міська влада блокує роботи, не виконавши своїх зобов'язань:
- Підключення до електромереж;
- Будівництво доріг та паркінгів;
- Прокладання водопровідних та каналізаційних мереж.
Натомість у Львівській міській раді стверджують, що саме підрядник блокував ці роботи, відмовляючись вносити необхідні зміни в дозвільну документацію. За словами директора ЛКП «Зелене місто» Олександра Єгорова, підрядник невчасно передав проєктні рішення, що спричинило затримки.
Станом на січень 2025 року будівельні роботи були виконані на 80%, однак без підключення комунікацій запуск заводу неможливий.
Фінансові наслідки для міста
Поки триває будівництво, Львів продовжує вивозити сміття на полігони в інших громадах, зокрема в Буській та Стрийській. Це вимагає значних бюджетних витрат.
Щодня місто продукує близько 733 тонни побутових відходів. Витрати на їх вивезення та захоронення постійно зростають. Якщо у 2024 році на це було витрачено 139 млн грн, то лише за неповний 2025 рік ця сума вже перевищила 106 млн грн.
Доля Грибовицького сміттєзвалища
На місці колишнього полігону триває біологічна рекультивація. Територію засівають травою, встановлено системи моніторингу та очищення вод. У майбутньому тут планують облаштувати громадський простір, зокрема поле для гольфу. «Символ проблем перетворюємо у символ змін», — зазначає Андрій Садовий.
Проблема будівництва сміттєпереробного заводу залишається невирішеною. Конфлікт між містом та підрядником, а також питання щодо прозорості тендеру, проведеного кілька років тому, продовжують гальмувати проєкт, який є критично важливим для екологічної безпеки Львова.
