У Львові створили інноваційну цифрову карту рельєфу, яка дозволяє моделювати рух дощових потоків та визначати зони, найбільш вразливі до підтоплень. Цей інструмент стане ключовим для подальшого містобудівного планування та адаптації міста до кліматичних змін.
Проєкт, реалізований на основі наявних у міста даних, не потребував додаткових бюджетних витрат. Інформацію про це надала Олександра Сладкова, заступниця директора департаменту економічного розвитку Львівської міської ради.
Основні тези
- Львів отримав цифрову модель рельєфу для аналізу ризиків підтоплень.
- Карта використовуватиметься при розробці містобудівної документації.
- Інструмент допоможе проєктувати зелені зони для накопичення дощової води.
- У майбутньому карту планують розширити на всю територію Львівської громади.
Новий інструмент для міського планування
Львів зробив важливий крок у напрямку превентивного управління міською інфраструктурою. Створення високоточної цифрової карти рельєфу відкрило нові можливості для аналізу та прогнозування наслідків сильних злив, які останніми роками стають дедалі частішим явищем.
Раніше місто не мало у своєму розпорядженні настільки деталізованих даних про особливості ландшафту. Це ускладнювало прогнозування поведінки водних потоків під час негоди.
«Раніше не було доступних високоточних карт рельєфу міста. Зараз ми маємо цифрову модель Львова, завдяки якій можемо аналізувати, куди піде вода, де вона накопичуватиметься, а де можливе підтоплення», – зазначила Олександра Сладкова.
Ця модель є не просто статичним зображенням, а динамічним інструментом, що дозволяє моделювати різні сценарії опадів і бачити потенційні проблемні ділянки.
Захист від повеней через грамотне будівництво
Одним із ключових завдань нової карти є її інтеграція в процеси розробки містобудівної документації. Це стосується як комплексних планів розвитку територій, так і генеральних планів окремих населених пунктів, що входять до складу громади.
Використання цих даних дозволить архітекторам і планувальникам враховувати природні шляхи руху води. Замість того, щоб боротися з природою, місто зможе адаптувати забудову до існуючого рельєфу.
Що таке адаптація до змін клімату?
Адаптація до змін клімату — це процес пристосування до фактичних або очікуваних кліматичних умов та їхніх наслідків. Для міст це означає створення інфраструктури, стійкої до екстремальних погодних явищ, таких як сильні зливи, спека чи повені. Проєкти, подібні до цифрової карти рельєфу, є частиною цієї стратегії.
Створення «губчастих» зон у місті
Олександра Сладкова наголошує на важливості збереження та створення спеціальних зон для накопичення дощової води. Це можуть бути парки, сквери чи інші рекреаційні простори, спроєктовані таким чином, щоб під час сильних дощів вони тимчасово перетворювались на резервуари.
Такий підхід дозволяє воді безпечно затримуватися, поступово просочуючись у ґрунт або стікаючи в каналізацію, не завдаючи шкоди міській інфраструктурі.
«Деякі ділянки мають залишатися зонами накопичення дощової води – це парки чи рекреаційні простори, де вода може безпечно утримуватися і не шкодити місту. Це дуже важливо для стійкості міста та адаптації до зміни клімату», – пояснила вона.
Сладкова також застерегла від забудови таких територій, особливо з використанням підземних паркінгів. За її словами, ігнорування природного рельєфу може призвести до значних матеріальних збитків. «А якщо такі території забудовувати, особливо підземними паркінгами, там будуть тонути машини», – додала експертка.
Технічні аспекти та перспективи розвитку
Для розробки цифрової моделі було використане данське програмне забезпечення SCALGO, проте аналіз проводився на основі українських даних, які вже були в розпорядженні Львівської міської ради.
Точність даних
Використані для карти дані, зібрані до 2020 року, мають високу точність – до 4 метрів на піксель. Для порівняння, загальнодоступні дані для всієї території України мають значно нижчу роздільну здатність – 30 метрів на піксель. Це робить львівську модель значно ефективнішою для локального аналізу.
Проєкт є прикладом ефективного використання наявних ресурсів, оскільки не потребував залучення додаткових коштів з міського бюджету.
Плани розширення на всю громаду
Наразі детальна карта охоплює територію Львова в межах до об'єднання громад. Однак існує перспектива розширення цього інструменту на всю територію Львівської міської територіальної громади.
Для цього необхідно створити новий ортофотоплан – детальну карту, створену на основі аерофотознімків, скоригованих для усунення спотворень рельєфу.
«Коли з’явиться ортофотоплан для всієї території громади, карту можна буде зробити і для решти населених пунктів», – підсумувала Олександра Сладкова.
Це дозволить проводити детальний аналіз рельєфу в усіх селах та містах, що входять до складу Львівської МТГ, та розробляти єдину стратегію захисту від підтоплень для всієї громади.
