У вівторок, 11 листопада, громади Львівської області знову схилили голови у скорботі. Регіон прощається з десятьма воїнами, які віддали свої життя у боротьбі за незалежність та територіальну цілісність України. Церемонії прощання відбуваються у Львові, Стрийському, Золочівському та Шептицькому районах.
Загиблі герої служили в різних підрозділах, від Національної гвардії до прикордонних загонів, і виконували бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту, переважно на Донеччині. Наймолодшому з них було 28 років, найстаршому – 45.
Імена полеглих Героїв
- Олег Коник, 28 років, Дрогобицька громада
- Роман Куприк, 41 рік, Стрийська громада
- Роман Кретковський, 45 років, Миколаївська громада
- Тарас Яків, 37 років, Миколаївська громада
- Руслан Громяк, 35 років, Золочівський район
- Володимир Лящук, Сокаль, Шептицький район
- Іван Архипов, 35 років, Броди, Золочівський район
- Назар Альфавіцкий, львів'янин
- Володимир П’єхович, львів'янин
- Орест Пиж, львів'янин
Втрати громад Львівщини
Сумні новини надійшли до кількох районів області. Кожна втрата – це глибокий шрам для родини, друзів та всієї громади, яка виростила захисника.
Стрийський район: троє воїнів не повернулися з бою
Стрийщина втратила трьох своїх синів. 28-річний Олег Коник з села Почаєвичі Дрогобицької громади служив гранатометником у Національній гвардії України. Його життя обірвалося 23 жовтня під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку.
Село Монастирець Журавненської громади попрощалося з Романом Куприком, який проживав у Стрию. Він був стрільцем-кухарем у батальйоні «Азов». Воїн загинув 5 листопада поблизу Родинського на Донеччині. 28 листопада йому мало б виповнитися 42 роки.
Миколаївська громада в жалобі за двома захисниками. Роман Кретковський, родом із Тростянця, загинув біля населеного пункту Кучерів Яр Покровського району. Йому було 45 років. 37-річний Тарас Яків із села Мала Горожанна загинув поблизу села Сухецьке, також на Покровському напрямку.
Найгарячіший напрямок
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найскладніших ділянок фронту. Саме тут російські війська концентрують значні сили, намагаючись прорвати українську оборону. Більшість воїнів, з якими прощається Львівщина, загинули саме на цій землі.
Золочівський та Шептицький райони в жалобі
Інші райони області також зазнали непоправних втрат. Ці воїни до останнього подиху захищали українську землю від окупантів.
Оператори дронів та прикордонники
Золочівщина прощається з двома героями. 35-річний Руслан Громяк із села Галицьке був оператором безпілотних літальних апаратів. Він загинув 28 жовтня поблизу населеного пункту Подільське Донецької області. Цього ж дня, але біля села Райське Краматорського району, загинув Іван Архипов, 35-річний майстер роти безпілотних систем з міста Броди.
Житель Сокаля Володимир Лящук добровільно став на захист України у травні 2023 року. Він служив інспектором прикордонної служби у мінометному підрозділі 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса. Його життя обірвалося 2 листопада на Краматорському напрямку.
Львів прощається з трьома захисниками
Місто Львів сьогодні проводжає в останню путь трьох своїх мешканців, які стали на захист Батьківщини з перших днів повномасштабного вторгнення або долучилися до лав війська пізніше.
Назар Альфавіцкий з початком великої війни захищав країну у складі 6-го Луцького прикордонного загону. Він виконував бойові завдання на Донецькому та Південно-Слобожанському напрямках. Воїн був нагороджений медаллю «Ветеран війни». Його не стало 13 серпня.
Володимир П’єхович став на захист Батьківщини у 2023 році. Він воював на Південно-Слобожанському напрямку у складі 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Воїна не стало 3 листопада.
Орест Пиж приєднався до війська у 2025 році. Він боронив територіальну цілісність України на Донецькому напрямку у складі 100-ї окремої механізованої бригади. Його земний шлях завершився 5 листопада.
«Кожна втрата – це невимовний біль для всієї країни. Ми в неоплатному боргу перед кожним, хто віддав найцінніше – своє життя – за нашу свободу. Вічна пам'ять і шана Героям», – зазначають у Львівській обласній військовій адміністрації.
Пам'ять, яка має жити
Прощання з героями є нагадуванням про високу ціну, яку Україна платить щодня за свою незалежність. Обов’язок кожного українця – пам’ятати про подвиг полеглих воїнів та підтримувати їхні родини.
Сьогоднішній день на Львівщині – це день тиші, скорботи та глибокої поваги до тих, хто до кінця виконав свій обов'язок. Їхні імена назавжди вписані в історію сучасної України.
