Львівська громада проведе в останню путь Миколу Туза, військовослужбовця, який став на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення. Церемонія прощання відбудеться у Львові та в його рідному селі Кунин.
Микола Туз служив у трьох різних бригадах та боронив країну на найгарячіших напрямках фронту, зокрема на Донеччині та Курщині. Він загинув, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України.
Ключова інформація
- Хто: Микола Туз, військовослужбовець ЗСУ, 1981 року народження.
- Що: Чин похорону та прощання із загиблим захисником.
- Де: Прощання відбудеться у Гарнізонному храмі у Львові, на площі Ринок, а поховання – у рідному селі Кунин.
- Служба: Брав участь у бойових діях на Донецькому, Північно-Слобожанському та Курському напрямках.
Прощання у Львові та на малій батьківщині
Останню шану полеглому воїну віддадуть у декілька етапів, щоб із ним могли попрощатися бойові побратими, міська громада та родина. Графік церемоній ретельно спланований для вшанування пам'яті героя.
Розклад церемоній
Прощання розпочнеться у Львові. Чин похорону заплановано на 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Це місце стало символом прощання з героями, які віддали своє життя за Україну.
Близько 11:30 на площі Ринок відбудеться загальноміська церемонія. Тут львів'яни та гості міста зможуть віддати шану захиснику. Після цього траурна процесія вирушить до рідного села Миколи.
Прощання продовжиться в родинному домі в селі Кунин Львівської області. Згодом відбудеться служба у місцевій Церкві Покрови Пресвятої Богородиці. Поховають Миколу Туза на кладовищі у його рідному селі.
Про Гарнізонний храм
Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла у Львові є головним храмом військових капеланів Української Греко-Католицької Церкви. З 2014 року він став місцем, де громада проводжає в останню путь військовослужбовців, які загинули, захищаючи Україну.
Життєвий шлях воїна
Микола Туз народився 18 травня 1981 року в селі Кунин на Львівщині. Його життя було тісно пов'язане з рідним краєм. Він був звичайною людиною, яка в критичний для країни момент зробила свідомий вибір стати на її захист.
Освіта та робота
Середню освіту Микола здобув у місцевій школі в Кунині. Після її закінчення він вирішив опанувати робітничу професію та вступив до Львівського професійного ліцею залізничного транспорту.
До повномасштабного вторгнення Микола Туз працював у будівельній сфері на приватних підприємствах. Його праця була пов'язана зі створенням та розбудовою.
«Він був добрим і щирим, веселим та товариським. Вирізнявся гарним почуттям гумору й завжди залишався усміхненим», – згадують про Миколу його рідні.
За словами близьких, Микола захоплювався риболовлею та футболом. Це були його способи відпочинку та відновлення сил.
Бойовий шлях захисника
З початком повномасштабного вторгнення Росії Микола Туз без вагань став до лав Збройних Сил України. Він розумів свій обов'язок перед Батьківщиною та своїми близькими.
Служба в трьох бригадах
За час служби Микола Туз боронив Україну у складі трьох військових частин:
- 60-та окрема механізована Інгулецька бригада;
- 67-ма окрема механізована бригада;
- 68-ма окрема єгерська бригада імені Олекси Довбуша.
Його бойовий шлях пролягав через найнебезпечніші ділянки фронту. Він захищав територіальну цілісність України на Донецькому напрямку, де тривають найзапекліші бої з 2014 року.
Також Микола брав участь в обороні на Північно-Слобожанському напрямку, захищаючи північні кордони країни. В останні місяці він виконував бойові завдання на Курському напрямку, беручи участь в операціях на території противника.
Микола Туз віддав найцінніше – своє життя – за свободу та незалежність України. У нього залишилися дружина, син, мати та брат. Його подвиг назавжди залишиться в пам'яті українського народу.
