Львівська громада готується провести в останню путь військовослужбовця Петра Ткачика, який загинув, захищаючи Україну від російської агресії. Церемонія прощання та поховання відбудеться у вівторок, 14 жовтня. Захисник служив у 25-й окремій повітрянодесантній Січеславській бригаді.
Петро Ткачик загинув 5 жовтня 2025 року, виконуючи бойове завдання. Він був відзначений почесною нагородою Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест» за мужність та відданість у боротьбі за суверенітет держави.
Ключова інформація
- Дата прощання: Вівторок, 14 жовтня 2025 року.
- Чин похорону: 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла.
- Міська церемонія: Орієнтовно об 11:30 на площі Ринок.
- Місце поховання: Кладовище у селі Сокільники.
- Військовий підрозділ: 25-та окрема повітрянодесантна Січеславська бригада.
Життєвий шлях Захисника
Петро Ткачик народився 12 липня 1996 року в селищі Івано-Франкове, що на Львівщині. Тут він здобув середню освіту в місцевій школі імені Івана Франка, де заклав основи свого патріотичного світогляду.
Після школи він продовжив навчання, обравши творчий та технічний напрями. Спочатку Петро опановував фах у Державному навчальному закладі «Художнє професійно-технічне училище імені Йосипа Петровича Станька», а згодом — у Технологічному фаховому коледжі Національного лісотехнічного університету України.
Перший військовий досвід Петро Ткачик отримав під час проходження строкової служби в лавах Національної гвардії України. Цей період зміцнив його характер та підготував до майбутніх викликів.
Служба та бойовий шлях
З перших днів повномасштабного вторгнення Росії Петро Ткачик, не вагаючись, став на захист Батьківщини. Він приєднався до лав Збройних Сил України, щоб боронити її незалежність та територіальну цілісність.
Свою службу він проходив у складі 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади Десантно-штурмових військ — одного з найбоєздатніших з'єднань української армії. Разом із побратимами він брав участь у важких боях на ключових напрямках фронту.
Захисник боронив українську землю на Південно-Слобожанському та Донецькому напрямках, де точилися найзапекліші бої. Його мужність, професіоналізм та самовідданість були високо оцінені командуванням.
Військові нагороди
За проявлену хоробрість та успішне виконання бойових завдань Петро Ткачик був нагороджений:
- Відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».
- Відзнакою командира військової частини А1126.
Спогади рідних та близьких
Для родини та друзів Петро назавжди залишиться людиною з великим серцем. Вони згадують його як надзвичайно щиру, скромну та добру людину. Його тепла усмішка та готовність завжди прийти на допомогу були його визначальними рисами.
«Він був справжнім патріотом, який до кінця виконав свій обов'язок перед Батьківщиною. Завжди готовий прийти на допомогу, ніколи не відмовляв у підтримці», — діляться спогадами його рідні.
Петро був надійною опорою для своєї дружини — турботливим та люблячим чоловіком. У квітні 2025 року подружжя пережило тяжку втрату: їхній довгоочікуваний син прожив лише три дні. Ця трагедія ще більше згуртувала родину.
Він був добрим сином, люблячим онуком, племінником та братом. Для своїх бойових товаришів він був вірним другом та надійним побратимом, на якого завжди можна було покластися у найскладніших ситуаціях.
Прощання з Героєм
Прощання з Петром Ткачиком відбудеться у вівторок, 14 жовтня. Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Після цього, близько 11:30, на площі Ринок відбудеться загальноміська церемонія прощання, де львів'яни зможуть віддати шану полеглому воїну. Поховають захисника на кладовищі у селі Сокільники.
У Петра Ткачика залишилися дружина з родиною, мати, батько, вітчим, бабусі, брати, сестри, племінники, а також численні друзі та побратими, які берегтимуть світлу пам'ять про нього.
