Львівська область знову зазнала непоправних втрат. Стало відомо про загибель шістьох військовослужбовців, які віддали свої життя, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України. Деякі з них тривалий час вважалися зниклими безвісти, і лише тепер їхні родини отримали трагічне підтвердження.
Захисники були мешканцями різних громад Львівщини та інших регіонів України, проте всі вони до останнього подиху боронили українську землю від російських окупантів на найгарячіших напрямках фронту, зокрема в Запорізькій та Донецькій областях.
Ключова інформація
- Підтверджено загибель шістьох воїнів, пов'язаних з Львівщиною.
- Захисники загинули в боях у Запорізькій та Донецькій областях.
- Троє військових — Микола Сапіга, Олексій Коряк та Андрій Кліщ — тривалий час вважалися зниклими безвісти.
- Воїни служили у різних підрозділах, зокрема в десантно-штурмових та механізованих бригадах.
- Двоє львів'ян, Віктор Коцюбинський та Ігор Дума, були нагороджені медалями «Ветеран війни».
Історії полеглих Героїв
Кожен із цих воїнів мав свою історію, свою родину та мрії, які обірвала війна. Громади готуються провести своїх захисників в останню путь, вшановуючи їхній подвиг та самопожертву.
Іван Іватьо, 43 роки
Житель села Речичани Городоцької громади, Іван Іватьо, мужньо боронив Україну в лавах 150-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України. Його бойовий шлях трагічно обірвався 20 вересня 2024 року.
Воїн загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Мала Токмачка на Запоріжжі. Цей напрямок залишається однією з найгарячіших точок фронту, де українські війська стримують постійний тиск противника. Івану Іватьо було 43 роки.
Бої на Запорізькому напрямку
Сектор поблизу Малої Токмачки та Вербового є ареною інтенсивних бойових дій з літа 2023 року. Українські сили проводять тут як оборонні, так і наступальні операції, намагаючись прорвати укріплені лінії оборони російських військ. Битви на цій ділянці характеризуються масованим застосуванням артилерії, дронів та важкої техніки.
Микола Сапіга
Солдат Микола Сапіга, мешканець села Острів Шептицького району, служив стрільцем-номером обслуги аеромобільного відділення у військовій частині А2572. З лютого 2024 року зв'язок з ним було втрачено, і він офіційно вважався зниклим безвісти.
Нещодавно надійшла трагічна звістка. Як з'ясувалося, воїн загинув ще 11 лютого 2024 року. Це сталося під час виконання бойового завдання біля села Вербове Запорізької області. Його тіло вдалося ідентифікувати та повернути додому для гідного поховання.
Олексій Коряк, 49 років
Сержант Олексій Коряк, родом з міста Гірник Донецької області, став на захист України у лютому 2022 року. Він проходив службу у військовій частині А7275. Його життя обірвалося 14 лютого 2023 року в запеклих боях біля населеного пункту Водяне на Донеччині.
Понад рік Олексій Коряк вважався зниклим безвісти. Лише завдяки нещодавньому обміну тілами полеглих воїнів вдалося повернути його додому. Воїну було 49 років. Цей випадок вкотре підкреслює складність процесу пошуку та ідентифікації загиблих захисників.
Андрій Кліщ, 27 років
Молодий воїн із села Забужжя Кам'янка-Бузької громади, Андрій Кліщ, служив оператором 2-го протитанкового відділення протитанкового взводу 1-го механізованого батальйону. Він загинув ще на початку повномасштабного вторгнення, 17 квітня 2022 року.
Його загибель сталася поблизу населеного пункту Нове у Донецькій області. Понад два роки родина жила надією, адже Андрій вважався зниклим безвісти. Лише зараз вдалося підтвердити його загибель та повернути тіло для поховання. Йому назавжди залишиться 27 років.
Ветерани, що боронили Україну до останнього
Двоє львів'ян, Віктор Коцюбинський та Ігор Дума, з перших днів повномасштабного вторгнення стали на захист Батьківщини. Обидва були відзначені державними нагородами та пройшли найгарячіші точки фронту.
Віктор Коцюбинський
Львів'янин Віктор Коцюбинський не вагаючись долучився до лав Збройних Сил України на початку великої війни. Він боронив територіальну цілісність держави на східному напрямку.
За час служби Віктор Коцюбинський змінив кілька елітних підрозділів, що свідчить про його високий професіоналізм та бойовий досвід.
Він служив у складі:
- 67-ї окремої механізованої бригади;
- 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу ЗСУ;
- 140-го окремого центру спеціальних операцій Сил спеціальних операцій.
За свою віддану службу та мужність Віктор Коцюбинський був нагороджений почесною медаллю «Ветеран війни».
Ігор Дума
Ігор Дума, також мешканець Львова, став на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення. Він служив у лавах легендарної 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади, яка базується у Львові.
У складі своєї бригади Ігор Дума брав участь у боях на ключових напрямках, зокрема на Північно-Слобожанському, Південно-Слобожанському та Донецькому. Його внесок у захист країни був відзначений медаллю «Ветеран війни». Його побратими згадують його як надійного товариша та сміливого десантника.
Вічна пам'ять Героям
Загибель кожного захисника — це величезна втрата для їхніх родин, громад та всієї України. Їхня самопожертва нагадує про надзвичайно високу ціну, яку наша країна платить за свою свободу та незалежність. Обов'язок кожного українця — пам'ятати про подвиг полеглих воїнів та підтримувати їхні сім'ї.
