У Львові відбулося виїзне засідання парламентського комітету, присвячене одній з найболючіших тем повномасштабної війни — збереженню культурної спадщини України. Народні депутати, урядовці та керівники провідних культурних інституцій обговорили стратегії захисту музейних фондів, архівів та бібліотек в умовах постійних обстрілів та окупації.
На зустрічі підняли ключові питання: від фізичної безпеки експонатів до необхідності термінових змін у законодавстві. Директори музеїв наголосили, що країна стоїть перед складним вибором — евакуювати цінності за кордон, ризикуючи зіткнутися з юридичними проблемами, чи залишати їх в Україні під загрозою ракетних ударів.
Ключові проблеми збереження спадщини
- Необхідність оновлення законодавства для реагування на виклики воєнного часу.
- Складний вибір між евакуацією цінностей за кордон та ризиком їх знищення в Україні.
- Критична ситуація з низькими зарплатами працівників культури, що призводить до відтоку кадрів.
- Неможливість оцінити повний масштаб збитків на тимчасово окупованих територіях.
Подвійний ризик: евакуація чи знищення на місці
Одне з найгостріших питань, що постало перед українськими музеями, — це дилема евакуації. З одного боку, вивезення колекцій за межі країни може врятувати їх від фізичного знищення. З іншого, такий крок створює серйозні юридичні ризики, пов'язані з можливими претензіями на ці об'єкти з боку інших держав у майбутньому.
Народний депутат України Микола Княжицький підкреслив складність цього вибору під час обговорення з директорами львівських музеїв. Він зазначив, що культурні цінності зберігаються не лише в установах, підпорядкованих Міністерству культури, а й у закладах Академії наук, Міністерства освіти чи юстиції, що ускладнює координацію.
"Є безліч проблем зі збереженням спадщини, особливо у музеїв поблизу окупованих територій. Якщо вивозити експонати за кордон — виникають питання реституції та претензії інших держав. В Україні ж їм може загрожувати знищення ракетами. Це величезний комплекс проблем, який потребує змін у законодавстві", — пояснив Микола Княжицький.
Таким чином, культурні інституції опинилися в пастці: будь-яке рішення несе в собі значні ризики. Залишаючи артефакти в Україні, вони щодня наражають їх на небезпеку, а вивозячи — ризикують втратити їх назавжди через міжнародні правові колізії.
Законодавство, що не встигає за війною
Учасники засідання погодилися, що чинна законодавча база не була готова до викликів повномасштабного вторгнення. Правила евакуації, зберігання та переміщення культурних цінностей потребують негайного перегляду та адаптації до реалій війни.
Обговорювалися конкретні кроки, які парламент може зробити для спрощення процедур та надання директорам музеїв та архівів більшої гнучкості у прийнятті рішень. За словами депутатів, думка фахівців-практиків є ключовою для розробки ефективних законів, які справді працюватимуть.
Спадщина під ударом
Згідно з даними Міністерства культури та інформаційної політики, станом на кінець 2023 року в Україні було пошкоджено або зруйновано понад 1700 об’єктів культурної інфраструктури. Однак реальна кількість втрат, особливо на окупованих територіях, досі невідома і може бути значно вищою.
Особливу увагу приділили установам, що знаходяться поблизу лінії фронту. Їхні фонди є найбільш вразливими, а можливості для безпечного зберігання — вкрай обмеженими. Необхідно створити чіткий та дієвий механізм, який дозволить оперативно рятувати колекції з небезпечних зон.
Людський фактор та криза книжкового ринку
Війна загострила не лише проблеми збереження артефактів, а й кадрове питання. Працівники музеїв, бібліотек та архівів, які є справжніми хранителями національної пам'яті, отримують вкрай низькі заробітні плати. Це призводить до масового відтоку кваліфікованих фахівців та унеможливлює залучення молодих спеціалістів.
На засіданні наголосили, що без людей спадщину не зберегти. Підвищення престижу професії та забезпечення гідного рівня оплати праці є таким же важливим завданням, як і реставрація пам'яток. В іншому випадку, навіть врятовані експонати нікому буде досліджувати та представляти суспільству.
Окремо обговорили кризовий стан українського книжкового ринку. Через бойові дії було знищено видавничу та логістичну інфраструктуру в багатьох регіонах. Це серйозно ускладнило друк та розповсюдження українських книжок, особливо у прифронтових областях, де доступ до українського культурного продукту є питанням національної безпеки.
Невідомі масштаби втрат
Представники Міністерства культури підкреслили, що через тимчасову окупацію майже всієї Луганської області та значних частин Донецької, Запорізької та Херсонської областей, провести точний підрахунок пошкоджених чи викрадених культурних цінностей наразі неможливо.
За підсумками зустрічі, учасники дійшли спільного висновку: захист та відновлення культурної спадщини має стати одним із ключових пріоритетів державної гуманітарної політики. Це не просто збереження минулого, а й інвестиція в майбутнє, у збереження української ідентичності, за яку сьогодні ведеться боротьба.
