У Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького розпочала роботу масштабна виставка, присвячена 110-й річниці від дня народження та 40-й річниці смерті видатного українсько-американського митця Якова Гніздовського. Експозиція під назвою «Вітер у кукурудзяному полі» представляє не лише відомі роботи художника, а й розкриває джерела його натхнення та експериментаторський дух.
Виставка, що відкрилася 31 жовтня 2025 року, зібрала понад півсотні оригінальних творів Гніздовського з колекції музею та приватних збірок. Організатори прагнули показати митця не лише як представника української культури, а як постать світового масштабу, чия творчість увійшла до скарбниці мистецтва XX століття.
Ключові моменти виставки
- Експозиція присвячена 110-річчю від дня народження Якова Гніздовського.
- Представлено 58 оригінальних робіт митця, включаючи живопис та графіку.
- Окрім творів Гніздовського, виставка демонструє роботи митців, які на нього вплинули, зокрема Альбрехта Дюрера та японських майстрів.
- Назва «Вітер у кукурудзяному полі» є відсилкою до однієї з робіт художника.
- Проєкт реалізовано на основі фондів Національного музею, а також колекцій Українського католицького університету та Shum Art Gallery.
Гніздовський у світовому контексті
Основна ідея виставки — продемонструвати місце Якова Гніздовського в історії світового мистецтва. Для цього куратори розмістили його роботи поруч із творами, що слугували для нього джерелом натхнення. Це дозволяє відвідувачам глибше зрозуміти творчий метод художника та простежити його мистецькі зв'язки.
«Ми хотіли показати його в контексті історії. Тому долучили роботи від інших митців», — пояснює кураторка виставки Марія Цимбаліста. За її словами, експозиція не обмежується лише українським мистецьким середовищем, а вписує Гніздовського у ширший діалог культур.
Джерела натхнення митця
Особливе місце в експозиції займають твори, що ілюструють вплив на Гніздовського європейської та східної традицій. Серед них — офорт Альбрехта Дюрера «Святий Себастьян» початку XVI століття та автентичні японські дереворізи, естетика яких глибоко захоплювала художника.
Марія Цимбаліста зазначає, що для Гніздовського була надзвичайно важливою естетика Сходу, зокрема Японії та Китаю. «Він сам був трошки “людиною Сходу”. Адже його більше цікавив процес, а не результат. Він надихався своєю роботою», — додає вона. Ця філософська складова чітко простежується у його медитативних та деталізованих роботах.
Від абстракції до автопортрета
Виставка «Вітер у кукурудзяному полі» структурована таким чином, щоб показати різні етапи творчого шляху художника. Відвідувачі можуть побачити не лише класичні дереворізи, які принесли Гніздовському світову славу, але і його менш знані експерименти.
Окремий розділ присвячений абстрактним роботам 1950-х років, кольоровим дереворитам та графічним пошукам нових форм у зображеннях мушель і ракушок. Ці твори демонструють постійне прагнення митця до самовдосконалення та розширення власних мистецьких горизонтів.
«Ідея була така: не зважаючи на те, що ми дивимося на нього в контексті історії, чи через те, чим він надихався, але він є таким, яким є — дуже особливим художником, який має свій стиль та образи. Тому його мистецтво є надзвичайно цінним».
Завершується експозиція автопортретом митця. Таке рішення кураторів символічно підкреслює унікальність та самобутність Якова Гніздовського, який, попри численні впливи, завжди залишався вірним власному баченню.
Феномен українського генія
Яків Гніздовський, який народився 1915 року на Тернопільщині, здобув освіту у Львові, Варшаві та Загребі. Після Другої світової війни він емігрував до США, де зміг повною мірою реалізувати свій талант і стати одним із найвідоміших українських художників у світі.
Світове визнання
Роботи Якова Гніздовського зберігаються у провідних світових колекціях, серед яких Бібліотека Конгресу США, Бостонський музей образотворчих мистецтв та Філадельфійський музей мистецтв. Його виставки проходили в галереях від Японії до Латинської Америки.
Мистецтвознавець Роман Яців називає Гніздовського феноменом та одним із геніїв світового мистецтва другої половини XX століття. «Йому вдалося знайти спосіб репрезентації своєї індивідуальності, накласти це на ті кореневі системи культури, які пов’язані з його землею, і водночас вибудувати програму сучасного концептуального мистецтва», — наголошує експерт.
Сам художник так описував свій підхід до творчості, зокрема до техніки дереворізу:
«Я також вірю, що простий факт важкої і доброї праці, яка необхідна для вирізування кліше із дерева, є добрим для митця, адже дає йому час думати... для мене цінною є контемпляція».
Виставка у Національному музеї у Львові триватиме кілька місяців, даючи змогу львів'янам та гостям міста доторкнутися до спадщини великого майстра, чия творчість єднає українську традицію зі світовим мистецьким процесом.
