У Львові на 51-му році життя раптово помер Богдан Богач, один із засновників та багаторічний учасник відомої акапельної формації «Піккардійська терція». Музикант, відомий своїм унікальним голосом — басом, присвятив творчості у складі гурту понад 30 років.
Смерть артиста сталася 1 жовтня 2025 року. Цю сумну новину повідомили на офіційній сторінці колективу, зазначивши, що Богач залишив сцену у 2024 році через стан здоров'я. У травні 2025 року він відзначив свій 50-річний ювілей.
Ключові факти
- Богдан Богач, співзасновник «Піккардійської терції», помер у віці 50 років.
- Він був володарем унікального голосу (бас) і виступав у гурті понад 30 років.
- Артист був лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка та Заслуженим артистом України.
- Через проблеми зі здоров'ям він припинив виступи у 2024 році.
- Прощання з музикантом буде оголошено пізніше.
Офіційне повідомлення від колег
Представники гурту «Піккардійська терція» висловили глибокий сум з приводу втрати свого колеги та друга. На офіційних ресурсах колективу з'явилося зворушливе повідомлення, яке підтвердило трагічну новину.
«Раптово пішов із життя непересічний чоловік, наш добрий і надійний друг, один із чотирьох засновників “Піккардійської терції”, з яким ми пройшли пліч-о-пліч у творчості понад 30 років, володар неперевершеного голосу — басу, Богдан Богач», — йдеться у заяві.
Колеги по сцені наголосили на тривалій дружбі та творчому шляху, який вони пройшли разом. Інформацію про дату, час та місце проведення церемонії прощання з артистом пообіцяли оприлюднити додатково, щоб шанувальники та друзі могли віддати йому останню шану.
Творчий шлях та внесок у культуру
Богдан Богач був невід'ємною частиною української музичної сцени протягом десятиліть. Його глибокий бас став візитівкою звучання «Піккардійської терції», надаючи композиціям гурту особливої глибини та колориту. Його внесок у розвиток акапельного співу в Україні важко переоцінити.
Заснування «Піккардійської терції»
Історія легендарного колективу розпочалася 24 вересня 1992 року. Саме тоді у стінах Львівського державного музичного училища імені Станіслава Людкевича відбувся перший виступ майбутніх зірок. Спершу гурт сформувався як квартет, до якого увійшли:
- Володимир Якимець
- Ярослав Нудик
- Андрій Капраль
- Богдан Богач
Згодом склад розширився, але саме ці чотири музиканти стояли біля витоків формації, яка згодом здобула всеукраїнське та міжнародне визнання. Назва «Піккардійська терція» походить від музичного терміну, що означає мажорний акорд, яким завершується мінорний твір, символізуючи надію та світло.
32 роки на сцені
Гурт «Піккардійська терція» був створений у 1992 році. Богдан Богач був його незмінним учасником до 2024 року, присвятивши колективу понад три десятиліття свого життя.
Визнання та нагороди
За свою багаторічну кар'єру Богдан Богач разом із колегами отримав найвищі державні нагороди та визнання професійної спільноти. Його талант був відзначений почесним званням Заслуженого артиста України, що є свідченням його значного внеску в національну культуру.
Найвищою відзнакою для колективу стало присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка у 2008 році. Ця премія є найпрестижнішою державною нагородою в галузі культури та мистецтва.
Що таке Шевченківська премія?
Національна премія України імені Тараса Шевченка — це найвища творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Її присуджують видатним митцям за твори, що збагачують історичну пам'ять народу, його національну свідомість та утверджують гуманістичні ідеали.
Завершення сценічної кар'єри та останні роки
У 2024 році шанувальники «Піккардійської терції» дізналися, що Богдан Богач змушений припинити виступи. Це рішення було пов'язане зі станом здоров'я музиканта. Попри це, він залишався важливою частиною історії та духу колективу.
Навіть після відходу зі сцени його унікальний бас продовжував жити у численних записах гурту, які стали класикою української акапельної музики. Його голос назавжди залишиться в пам'яті мільйонів слухачів, які полюбили творчість «Піккардійської терції».
Богдан Богач пішов із життя невдовзі після свого 50-річчя, залишивши по собі багату творчу спадщину та світлу пам'ять як талановитий музикант і надійний друг.
