У Львівському національному літературно-меморіальному музеї Івана Франка, відомому як «Дім Франка», відкрилася мобільна виставка «Шевченко. Деколонізація (Прощання з міфами)». Проєкт має на меті спростувати 13 поширених стереотипів про Тараса Шевченка, які часто нав'язувалися ворожою пропагандою. Виставка є частиною ширшої ініціативи, спрямованої на переосмислення постаті Кобзаря.
Ініціатива, розроблена директором музею Богданом Тихолозом, покликана запропонувати свіжий погляд на творчість та біографію поета, звільнивши його образ від нашарувань імперських та радянських часів. Ознайомлення з експозицією займає не більше 20 хвилин, що робить її доступною для широкої аудиторії, зокрема для школярів.
Основні факти про проєкт
- Назва: Мобільна виставка «Шевченко. Деколонізація (Прощання з міфами)».
- Мета: Спростування 13 ворожих та стереотипних міфів про Тараса Шевченка.
- Локація: Подвір'я «Дому Франка» у Львові (вул. Івана Франка, 150).
- Формат: Швидка для огляду (до 20 хвилин), мобільна, призначена для шкіл.
- Додаткові компоненти: Шість відеоуроків на YouTube та аудіодрама.
- Наукова основа: Праці відомих шевченкознавців, зокрема Івана Франка та Івана Дзюби.
Концепція деколонізації образу Шевченка
Проєкт «Огонь, а не попіл: перечитаний Шевченко» виник як відповідь на потребу очистити постать Кобзаря від десятиліть імперських та радянських маніпуляцій. Автор концепції Богдан Тихолоз зазначає, що багато уявлень про Шевченка є не результатом особистого знайомства з його творчістю, а наслідком нав'язаних стереотипів.
Мета ініціативи — допомогти українцям, як дітям, так і дорослим, побачити в Шевченкові не забронзовілий пам'ятник, а живу людину та мислителя, чиї ідеї є актуальними сьогодні. Це спроба «здмухнути попіл імперій» та роздмухати «жар живого вогню» його спадщини.
«Дуже багато з того, що ми ніби знаємо про Шевченка, є результатом не нашого особистого його пізнання, не прямого діалогу з ним, а нанесаних вітрами, здебільшого чужих ворожих імперій, стереотипів, які немовби піском засипають його правдивий образ», — пояснює куратор виставки Богдан Тихолоз.
За його словами, ідея проєкту визрівала роками під час спілкування зі студентами та учнями, які часто ставили питання, що базувалися саме на цих поширених міфах.
Спростування міфів: що саме розвінчує виставка
Експозиція побудована навколо спростування 13 конкретних тез, які активно використовувалися для применшення значення Шевченка для української культури. Матеріали подано у максимально доступній та візуально привабливій формі, щоб зацікавити молоду аудиторію.
Які стереотипи піддаються сумніву
Серед міфів, які розвінчує виставка, є твердження, що стали частиною масової свідомості:
- Міф про пияцтво: Спростовується уявлення про Шевченка як про людину, що зловживала алкоголем.
- Образ вічного страждальця: Виставка показує, що поет не був постійно пригніченим і не лише «плакав та стогнав» у своїй творчості.
- Твердження про атеїзм: Аналізуються релігійні мотиви у творчості Кобзаря, що суперечать образу безбожника.
Кожен стенд виставки присвячений окремому міфу, надаючи короткі, але переконливі аргументи, що ґрунтуються на фактах з біографії поета та аналізі його творів.
Шевченко у цифрах
За даними Міністерства закордонних справ України, у світі налічується 1167 пам'ятників Тарасу Шевченку. Вони встановлені у 44 країнах на різних континентах, що свідчить про глобальне визнання українського поета. Цей факт сам по собі спростовує спроби применшити його постать.
Освітня складова проєкту
Ініціатива не обмежується лише фізичною виставкою. Вона має потужний освітній компонент, розрахований на використання в навчальному процесі по всій Україні та за її межами.
Відеоуроки для вчителів
У межах проєкту створено шість коротких відеоуроків, у яких детально розбираються та спростовуються найпоширеніші міфи про Шевченка. Ці відео публікуються на YouTube-каналі «Дому Франка» і перебувають у відкритому доступі. За задумом авторів, вчителі можуть вільно використовувати їх на уроках української літератури.
Аудіодрама та мобільність
Третьою складовою стала аудіодрама «Огонь, а не попіл. (Перечитаний Шевченко)», яка дозволяє зануритися в тему в іншому форматі. Важливою особливістю самої виставки є її мобільність. Після експонування у Львові її планують показати у школах Львівської області та інших регіонах України, щоб донести ідеї проєкту до якомога ширшої аудиторії.
Наукове підґрунтя
Процес деміфологізації, представлений на виставці, не є суб'єктивною думкою авторів. Він спирається на багаторічні дослідження провідних українських літературознавців. Фундаментальні праці Івана Франка та Івана Дзюби, присвячені аналізу спадщини Шевченка, стали науковою основою для спростування стереотипів.
Команда проєкту та доступ до виставки
Над створенням виставки та супутніх матеріалів працювала команда фахівців. Крім автора концепції Богдана Тихолоза, до неї увійшли дизайнерка Ярина Чікало, наукові консультанти Мирон Гордійчук та Наталя Тихолоз, а також фахівці з фото-, відео- та технічного супроводу.
Оглянути експозицію «Шевченко. Деколонізація (Прощання з міфами)» можна безкоштовно на подвір'ї «Дому Франка» за адресою: м. Львів, вул. Івана Франка, 150. Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.
