Личаківський районний суд Львова виніс вирок солдату, уродженцю Львівщини, за самовільне залишення військової частини. Військовослужбовець отримав п'ять років позбавлення волі за два епізоди, що відбулися у червні та липні минулого року, коли він був відсутній загалом 33 дні. Ці дії були кваліфіковані як тяжкі злочини, вчинені в умовах воєнного стану.
Ключові моменти
- Солдат отримав 5 років позбавлення волі за СЗЧ.
- Військовослужбовець був відсутній загалом 33 дні у червні та липні 2025 року.
- Дії кваліфіковано за частиною п'ятою статті 407 КК України.
- Суд не застосував статтю 69 КК України через воєнний стан.
- Обвинувачений повністю визнав свою вину.
Деталі справи про самовільне залишення частини
Згідно з матеріалами справи, військовослужбовець, призваний на службу за мобілізацією, двічі самовільно залишав місце дислокації свого підрозділу. Перший епізод відбувся у червні 2025 року, коли солдат був відсутній без дозволу командира з 3 по 26 червня. Це становить 24 дні.
Другий випадок стався у липні того ж року. З 14 по 25 липня 2025 року військовослужбовець знову був поза розташуванням частини. Цей період відсутності склав 12 днів. Загалом, солдат не виконував службові обов'язки протягом 33 днів.
Ключові факти
- Перший епізод: 3-26 червня 2025 року (24 дні).
- Другий епізод: 14-25 липня 2025 року (12 днів).
- Загальна тривалість відсутності: 33 дні.
- Стаття обвинувачення: частина п'ята статті 407 КК України.
Обставини та мотивація правопорушення
Під час судового розгляду було встановлено, що дії солдата були умисними. Суд дійшов висновку, що мотивами для самовільного залишення служби стали небажання переносити труднощі військової служби та особиста недисциплінованість. Обвинувачений повністю визнав свою провину та підтвердив усі обставини, викладені в обвинувальному акті.
«Суд дійшов висновку, що дії були вчинені умисно — з мотивів небажання переносити труднощі військової служби та через особисту недисциплінованість,» — зазначено в ухвалі суду.
Обидва епізоди були кваліфіковані за частиною п’ятою статті 407 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за самовільне залишення місця служби або військової частини тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану. Це вважається тяжким злочином.
Довідкова інформація
Стаття 407 КК України. Самовільне залишення військової частини або місця служби:
- Частина 1: до трьох діб — штраф або службові обмеження.
- Частина 2: понад три доби, але не більше десяти діб — арешт або тримання в дисциплінарному батальйоні.
- Частина 3: понад десять діб, але не більше місяця — позбавлення волі до трьох років.
- Частина 4: понад місяць — позбавлення волі від трьох до семи років.
- Частина 5: вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці — позбавлення волі від п'яти до десяти років.
Відмова у пом'якшенні покарання
Захисник обвинуваченого просив суд застосувати статтю 69 Кримінального кодексу України, яка дозволяє призначати більш м'яке покарання, ніж передбачено санкцією статті. Однак суд відмовив у цьому клопотанні.
Суд послався на зміни, внесені Законом № 2839-IX від 13 грудня 2022 року. Згідно з цими змінами, положення статті 69 КК України не застосовуються до кримінальних правопорушень, передбачених статтею 407 КК України, якщо вони вчинені в умовах воєнного стану. Оскільки інкриміновані дії були вчинені у червні та липні 2025 року, вже після набрання чинності зазначеними змінами, підстав для застосування статті 69 КК України суд не встановив.
Важливі правові аспекти
Закон № 2839-IX від 13 грудня 2022 року обмежує застосування статті 69 КК України для злочинів, вчинених в умовах воєнного стану, зокрема за статтею 407 КК України.
Рішення суду та обставини, що враховувалися
Під час винесення вироку суд врахував кілька обставин, що пом'якшують покарання. Серед них: повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Однак, суд також врахував попередню судимість обвинуваченого. 7 жовтня 2025 року Сихівський районний суд Львова вже призначав йому два роки пробаційного нагляду за статтею 390-1 КК України (повторне невиконання обов'язків, пов'язаних з пробацією). Обставин, що обтяжують покарання, суд не встановив.
З урахуванням усіх обставин, суд призначив остаточний строк покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі. Строк відбуття покарання обчислюється з 30 липня 2025 року — дати взяття обвинуваченого під варту. Попереднє ув'язнення зараховано за принципом «день за день».
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили. Обвинувачений має право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів через суд першої інстанції.
Враховані обставини
- Пом'якшуючі: визнання вини, каяття, сприяння розкриттю, двоє неповнолітніх дітей.
- Обтяжуючі: попередня судимість за статтею 390-1 КК України.
