Личаківський районний суд міста Львова виніс вирок у справі військовослужбовця, якого звинуватили у самовільному залишенні військової частини. Солдат Олександр В. був відсутній на місці служби протягом двох місяців. Суд призначив йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі. Це рішення підкреслює сувору відповідальність за військові злочини в умовах воєнного стану.
Ключові моменти
- Військовослужбовця Олександра В. засуджено до п'яти років ув'язнення.
- Причиною стало самовільне залишення військової частини (СЗЧ) на термін у два місяці.
- Обвинувачений повністю визнав свою провину під час судового засідання.
- Справа розглядалася Личаківським районним судом Львова.
- Вирок ще не набрав законної сили і може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Деталі судової справи
Згідно з матеріалами справи, оприлюдненими в Єдиному державному реєстрі судових рішень, солдат Олександр В. був мобілізований до лав Збройних Сил України на початку січня 2023 року. Він проходив службу на посаді резервіста у запасній роті однієї з військових частин.
Слідство встановило, що 1 квітня 2023 року військовослужбовець без поважних причин та відповідного дозволу залишив розташування своєї частини. Його відсутність тривала два місяці. Лише після спливу цього терміну вдалося встановити його місцеперебування та притягнути до відповідальності.
Позиція обвинуваченого в суді
Під час судового розгляду справи Олександр В. зайняв позицію повного визнання вини. Як зазначено у вироку, він підтвердив усі обставини, викладені в обвинувальному акті. Однак від надання детальних пояснень щодо мотивів свого вчинку він відмовився, скориставшись своїм процесуальним правом.
Що таке СЗЧ?
Самовільне залишення військової частини (СЗЧ) — це кримінальне правопорушення, що полягає у відсутності військовослужбовця на місці служби без дозволу командира. В умовах воєнного стану цей злочин кваліфікується за особливо обтяжуючими обставинами, що передбачає значно суворіше покарання.
Правова оцінка та вирок суду
Дії солдата Олександра В. були кваліфіковані за частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України. Ця норма передбачає відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.
Санкція цієї статті є безальтернативною і передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Суд, вивчивши всі матеріали справи та врахувавши визнання вини обвинуваченим, призначив йому мінімально можливий термін покарання в межах цієї статті.
«В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю і відмовився від надання пояснень», — цитата з офіційного тексту вироку.
Суд взяв до уваги, що обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, однак тяжкість вчиненого злочину в період воєнного стану стала визначальним фактором при винесенні вироку.
Статистика подібних справ
З початку повномасштабного вторгнення кількість кримінальних проваджень за статтею 407 ККУ (СЗЧ) значно зросла. Суди розглядають сотні таких справ по всій країні, що свідчить про системну роботу правоохоронних органів щодо підтримання військової дисципліни.
Наслідки СЗЧ під час війни
Самовільне залишення частини є одним із найсерйозніших військових правопорушень, особливо в умовах активних бойових дій. Такі дії не лише підривають боєздатність конкретного підрозділу, але й створюють додаткове навантаження на інших військовослужбовців.
Чому відповідальність така сувора?
Законодавство України передбачає жорстку відповідальність за СЗЧ під час воєнного стану з кількох причин:
- Підрив обороноздатності: Кожен солдат є важливою частиною оборонного механізму. Його відсутність ослаблює підрозділ.
- Небезпека для побратимів: Нестача особового складу може поставити під загрозу життя та здоров'я інших бійців на передовій.
- Підтримання дисципліни: Суворі покарання є превентивним заходом для запобігання масовим випадкам дезертирства.
- Рівність перед обов'язком: Усі громадяни, мобілізовані до війська, мають однакові обов'язки щодо захисту держави.
Рішення Личаківського суду є черговим нагадуванням про невідворотність покарання за військові злочини. Наразі вирок ще не набув законної сили. У засудженого є право подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з моменту його проголошення.
