Підприємства Львівської області повідомляють про звільнення молодих працівників-чоловіків віком від 18 до 22 років після того, як урядова постанова дозволила їм виїжджати за кордон. Компанії, що вже стикалися з кадровим дефіцитом через мобілізацію, тепер змушені конкурувати за ще вужче коло працівників, що створює додаткові ризики для планування та розвитку.
За даними Прикордонної служби Польщі, з 28 серпня по 19 вересня 2025 року було зафіксовано майже 40 тисяч в'їздів до країни українських чоловіків цієї вікової категорії, тоді як повернулися лише 13 тисяч. Це свідчить про значний відтік молодої робочої сили, наслідки якого вже відчувають виробничі, автомобільні та ресторанні бізнеси регіону.
Ключові факти
- Урядова постанова дозволила чоловікам 18–22 років виїжджати з України.
- Прикордонна служба Польщі зафіксувала значне перевищення кількості в'їздів над виїздами молодих українців.
- Підприємства Львівщини повідомляють про масові звільнення працівників цієї вікової групи.
- Найбільше постраждали виробничі та автомобільні компанії, а також сфера послуг.
- Бізнес заявляє про посилення кадрового голоду та непередбачуваність на ринку праці.
Нова реальність для ринку праці
Рівно місяць тому уряд ухвалив постанову, що відкрила кордони для чоловіків віком від 18 до 22 років. Це рішення, спрямоване на надання молоді більшої свободи, мало негайні наслідки для українського бізнесу, особливо у прикордонних областях. Компанії, які раніше робили ставку на молодих фахівців допризовного віку, зіткнулися з новою хвилею звільнень.
За даними Західного регіонального управління Держприкордонслужби, протягом липня-вересня 2025 року з України виїхало на 122 тисячі осіб більше, ніж за аналогічний період минулого року. Хоча ця статистика охоплює всі категорії громадян, вона відображає загальну тенденцію до посилення міграційних процесів.
Статистика перетину кордону
За інформацією, наданою Прикордонною службою Польщі, з 28 серпня по 19 вересня 2025 року було здійснено майже 53 тисячі перевірок громадян України віком 18-22 роки. З них близько 40 тисяч перевірок припало на в'їзд до Польщі, і лише 13 тисяч — на повернення в Україну. Це свідчить, що потенційно до 27 тисяч молодих чоловіків могли залишитися за кордоном лише за три тижні.
Представники бізнесу зазначають, що це рішення створило серйозні виклики, адже компанії не були готові до такого різкого скорочення кадрового резерву.
Виробничі підприємства втрачають працівників
Одними з перших наслідки відчули виробничі компанії, де фізична праця молодих чоловіків є критично важливою. Олена Дмитерко, HR-директорка міжнародної компанії Kormotech, завод якої розташований на Львівщині, підтвердила, що постанова суттєво вплинула на бізнес-процеси.
«Ми й раніше стикалися з кадровим голодом через мобілізацію, особливо на посадах, де жінок важко залучити — водії, вантажники, технічні спеціалісти. Тому ми зосередилися на працівниках допризовного віку, за яких доводилося конкурувати», — пояснює вона.
Наша статистика на сьогодні — 13 звільнень. Цифра ніби й невелика, але в умовах уже незакритих вакансій це суттєво ускладнило роботу. Тепер рекрутинг став ще важчим, адже всі компанії опинилися в однаковій ситуації і змагаються за ще вужче коло трудоспроможних чоловіків.
Схожа ситуація і в автомобільній галузі. Представник однієї з найбільших компаній Львівщини, який побажав залишитися анонімним, розповів про втрату 25 працівників віком 18-22 роки у перші дні після ухвалення постанови.
За його словами, близько 60% звільнених виїхали до Європи протягом п'яти днів. Це були як оператори ліній, так і кваліфіковані інженерні та технічні фахівці. «Дефіцит кадрів досить серйозний. І ця постанова зробила ще більший перекос», — зазначив керівник.
Сфера послуг та кваліфіковані робітники
Проблеми не оминули і сферу гостинності. Холдинг емоцій «!FEST» також зафіксував звільнення молодих співробітників. Тарас Маселко, PR-менеджер компанії, повідомив, що хоча кількість звільнень не є критичною, тенденція помітна.
«У перші тижні після набрання чинності постанови ми зафіксували 10–12% звільнень серед працівників цієї вікової групи. Найчастіше йдеться про барменів, офіціантів, кухарів, барист», — розповів Маселко.
Втрата інвестицій у кадри
Особливо болючою є ситуація, коли компанію залишають фахівці, у підготовку яких було вкладено час і ресурси. Юрій Яцинич, керівник підприємства Kettenwerk у Миколаєві на Львівщині, поділився історією 20-річного зварника, якого навчали з 18 років. Отримавши кваліфікацію та посвідчення, він звільнився і одразу виїхав за кордон.
«Він поїхав із зарплати 30+ тис. грн. Для нього вирішальним чинником була не зарплата. Швидше за все, безпека, перспектива жити в іншій країні та не бути мобілізованим, коли він досягне певного віку», — вважає Яцинич.
На його думку, мотивація молоді залишатися в Україні зменшується через невизначеність. Навіть співпраця з профтехзакладами не гарантує, що випускники залишаться працювати в країні, маючи на руках затребувану кваліфікацію.
Реакція бізнесу та пошук рішень
Компанії змушені адаптуватися до нових умов. Деякі, як McDonald’s, намагаються розширити вікові рамки для найму. «Нещодавно ми розпочали найм працівників віком 16–17 років. Це стратегічне рішення: ми хочемо дати молоді перший досвід роботи і створити перспективи в Україні», — повідомили в компанії.
Однак загальний настрій серед підприємців залишається тривожним. Мар'яна Луцишин, керівниця Західноукраїнського офісу Європейської Бізнес Асоціації, наголошує на необхідності діалогу між владою та бізнесом при ухваленні рішень, що впливають на ринок праці.
Ми спостерігаємо неоднозначну динаміку — від значних втрат кадрів у виробничих компаніях до менш критичних змін у сфері послуг. Але загальний тренд один: бізнес відчув непередбачуваність, яка створює додаткові ризики для планування й розвитку.
За її словами, компанії, інвестуючи в молодь, прагнуть готувати кадри для української економіки, але війна та відсутність прогнозованості ускладнюють цей процес. Бізнес змушений працювати в умовах постійних ризиків, що впливає на кадрову політику та стратегії розвитку.
Правовий контекст
Варто зазначити, що згідно з українським законодавством, чоловіки віком від 18 до 24 років не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Однак вони можуть долучитися до війська добровільно, уклавши контракт.
Ситуація, що склалася, вимагає комплексного підходу та спільних зусиль держави і бізнесу для збереження трудового потенціалу країни та створення для молоді стимулів залишатися, працювати і розвиватися в Україні.
