В окупованому Росією Луганську розпочав роботу заклад громадського харчування, який є повною копією відомого львівського ресторану «Реберня». Новий заклад під назвою «Рёберная» запозичив не лише назву та логотип, а й унікальну концепцію, елементи інтер'єру та навіть фірмові ритуали обслуговування, розроблені у Львові.
Про появу клону стало відомо завдяки публікації журналіста Дениса Казанського, який звернув увагу на відео з соціальних мереж. Оригінальний заклад «Реберня» є частиною Холдингу емоцій «!Фест» і працює у Львові з 2016 року, ставши одним із найвпізнаваніших гастрономічних брендів міста.
Ключові факти
- В окупованому Луганську запрацював ресторан-клон львівської «Реберні».
- Заклад скопіював назву, логотип, концепцію та фірмові елементи сервісу.
- Навіть унікальний обертовий мангал, розроблений у Львові, був відтворений.
- До створення копії залучили дизайнерів та технічних спеціалістів з Росії.
- Оригінальна «Реберня» була заснована у Львові у 2016 році холдингом «!Фест».
Деталі копіювання: від назви до інтер'єру
Новий заклад в Луганську, що відкрився 10 вересня, використовує назву «Рёберная», що є прямим перекладом українського неологізму «Реберня», вигаданого засновниками львівського ресторану. Це свідчить про свідоме копіювання, а не випадковий збіг.
Візуальна схожість
Логотип луганського закладу — стилізоване полум'я — практично ідентичний тому, що використовує львівський оригінал. Це створює повну візуальну асоціацію з українським брендом. Схожість простежується і в інтер'єрі. На стінах закладу-клону є яскраві розписи, що нагадують стиль муралів в оригінальній «Реберні». Проте, замість нейтральних чи українських мотивів, на одній зі стін зображено російського співака Володимира Висоцького.
Цікавий факт
Назва «Реберня» не є загальновживаним словом. Це неологізм, створений у 2016 році засновниками львівського закладу — Андрієм Худо, Юрієм Назаруком та Дмитром Герасімовим. Використання його російськомовного відповідника прямо вказує на запозичення ідеї.
Запозичення унікальної концепції
Львівська «Реберня» відома не лише стравами, а й унікальною атмосферою та ритуалами, які були повністю відтворені в луганському закладі. Це підтверджує системний підхід до копіювання цілісної бізнес-моделі.
Фірмові ритуали обслуговування
Однією з головних особливостей львівського закладу є концепція «їсти ребра руками». Відвідувачам не подають столові прибори. Цю ж ідею реалізували і в Луганську. Крім того, були скопійовані інші впізнавані елементи:
- Паперові фартухи: Гостям видають ідентичні паперові фартухи з намальованими на них ребрами.
- Малюнки на скатертині: Офіціанти, як і у Львові, малюють на паперовій скатертині уявні ніж та виделку, що є фірмовим жартом закладу.
- Продаж сувенірів: Як і в оригіналі, у закладі-клоні організовано продаж сувенірної продукції.
Ці деталі свідчать про те, що копіювали не просто загальну ідею, а намагалися відтворити всі найдрібніші аспекти, що формують унікальний досвід відвідування «Реберні».
«Чуваки, які воюють з Україною і постійно повторюють, що Україна їхній ворог, “країна 404” тощо, не можуть жити без українського вайбу та крадуть в України все, що можуть», — прокоментував ситуацію журналіст Денис Казанський на своїй сторінці у Facebook.
Технічне копіювання та російський слід
Копіювання не обмежилося лише візуальними та концептуальними елементами. Було відтворено навіть унікальне технічне обладнання, розроблене спеціально для львівської мережі.
Репліка унікального мангала
Однією з ключових особливостей «Реберні» є великий мангал, на якому ребра постійно обертаються, забезпечуючи рівномірне просмаження. Ця конструкція є власною розробкою творців львівського бренду. У луганському закладі встановили такий самий обертовий мангал, що є прямим доказом промислового шпигунства або копіювання технології.
Непоодинокі випадки крадіжок
Це не перший випадок, коли російський бізнес копіює успішні українські бренди. Раніше повідомлялося про те, що мережа фаст-фуду в російському Бєлгороді повністю скопіювала айдентику та брендинг львівської мережі «Я Люблю Кебаб». Подібні дії демонструють системну практику незаконного запозичення інтелектуальної власності в умовах окупації та війни.
Хто стоїть за створенням клону
Згідно з інформацією з відкритих джерел, до розробки дизайну та технічного оснащення луганського ресторану були залучені фахівці з Російської Федерації. Серед них:
- Карен Крбашян — дизайнер з Ростова-на-Дону, відповідав за інтер'єр.
- Алєксандр Долондуцкій — художник, також з Ростова-на-Дону.
- Алєксєй Дяченко — власник компанії з монтажу звукового обладнання з Волгограда.
Залучення російських спеціалістів підтверджує, що створення клону було організованим процесом, а не місцевою ініціативою.
Поява повної копії успішного українського ресторану на окупованій території є черговим прикладом привласнення не лише матеріальних, а й інтелектуальних та культурних продуктів, створених в Україні. Це демонструє спробу імітувати елементи української культури та підприємництва, водночас заперечуючи саму її ідентичність.
